Державне казначейство
p align="left">- здійснює інші повноваження, передбачені законодавством та цим Положенням.Казначейство для виконання покладених на нього завдань може за погодженням з Міністром фінансів утворювати територіальні органи у межах граничної чисельності працівників Казначейства.
Типове положення про територіальний орган Казначейства затверджує Міністр фінансів.
Для погодженого вирішення питань, що належать до компетенції Казначейства, обговорення найважливіших напрямів його діяльності у Казначействі утворюється колегія у складі голови, його заступників та керівників структурних підрозділів Казначейства.
Державне казначейство України є урядовим органом державного управління, що діє у складі Міністерства фінансів України і йому підпорядковується.
Державне казначейство утримується за рахунок коштів Державного бюджету України. Державне казначейство та його територіальні органи мають самостійні кошториси, реєстраційні та інші бюджетні рахунки і в самому Держказначействі, і в установах банків.
Відповідно, казначейська система України має трирівневу структуру i складається з:
а) Державного казначейства України, яке розташовується у столиці держави i представляє його центральний рівень;
б) Головних управлінь Державного казначейства (ГУДКУ) обласного значення, розміщених таким чином:
Одне Головне управління - в Автономній Республіці Крим;
Два Головних управління - у містах Києві та Севастополі;
24 Головних управління функціонують в областях.
в) районних (міських, районних у містах) управлінь (відділень) Державного казначейства (УДК), які налічують 633 одиниці, зосереджених у найважливіших місцевих адміністративних центрах.
Трирівнева структура Державного казначейства України, максимально наближена до адміністративно-територіального поділу, дає змогу здійснювати казначейське обслуговування місцевих бюджетів відповідно до вимог Бюджетного кодексу.
Рис. 1. Територіальна структура Державного казначейства України
Казначейство у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства фінансів України та Положенням про Державне казначейство України.
Державне казначейство України очолює голова, який в установленому порядку призначається на посаду і звільняється з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Міністра фінансів.
Голова Державного казначейства здійснює загальне його керівництво, персонально відповідає за стан справ у сфері діяльності Держказначейства, визначає повноваження та розподіляє обов'язки між своїми заступниками.
Єдина централізована система, що об'єднує Державне казначейство України та його територіальні органи, створена з метою ефективного управління доходами та видатками в процесі виконання бюджетів усіх рівнів, підвищення оперативності проведення видатків при виконанні державних програм, посилення контролю за надходженням та цільовим спрямуванням бюджетних коштів, підвищення дієвості бюджетної політики держави.
У процесі касового виконання державного та місцевих бюджетів органи казначейства здійснюють облік надходжень податків, зборів, інших обов'язкових платежів та проведення видатків розпорядників бюджетних коштів через оплату рахунків установ і організацій, які виконали роботи, надали послуги відповідним розпорядникам коштів.
З метою створення умов для більш ефективного управління коштами державного бюджету шляхом консолідації рахунків органів Державного казначейства в Національному банку Кабінетом Міністрів України і Національним банком затверджено постанову від 15 вересня 1999 року "Про створення внутрішньої платіжної системи Державного казначейства".
Платіжна система виконання державного бюджету є частиною національної платіжної системи, у якій держава виконує функції отримувача і відправника платежів державного бюджету. Під платежами державного бюджету слід розуміти переказ коштів від держави до зовнішнього отримувача і навпаки - від зовнішнього отримувача до держави.
Необхідним елементом ефективно функціонуючих платіжних систем є:
- нормативно-правова база, що регулює платіжні відносини;
- бухгалтерська й технологічна модель, що є основним операційним механізмом здійснення платежів;
- технологічна інфраструктура, яка включає програмні й технічні засоби обробки та передачі даних, засоби аварійного резервування та відтворення даних, обслуговуючий персонал;
- захист інформації як сукупність програмно-технічних, нормативно-правових, адміністративно-організаційних засобів.
Комплексне використання всіх складових системи електронних платежів забезпечує ефективне функціонування внутрішньої платіжної системи казначейства.
Сьогодні Державне казначейство України працює за 8 моделлю обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку центрального апарату Державного казначейства України і технічних рахунків обласних управлінь.
Відправка та прийом платежів органами Казначейства відображаються одночасно на єдиному казначейському рахунку і на технічному рахунку конкретного органу Казначейства.
Державне Казначейство має можливість керувати роботою Головного управління Державного казначейства України в СЕП шляхом встановлення ліміту технічного рахунку - це мінімально припустима величина, якої може досягти технічний рахунок в результаті відправки в СЕП початкових платежів з цього рахунку.
Оскільки безпосередній вихід в СЕП в казначействі мають тільки Центральний апарат і головні управління, для забезпечення проплати початкових платіжних документів і отримання інформації про надходження на рахунки Управлінь Державного казначейства використовується система "Клієнт-Банк", яка служить транспортним засобом для передачі захищених платіжних документів і отримання виписок на ділянці "Територіальне головне управління - управління державного казначейства".
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ДОХОДНОЇ ЧАСТИНИ МІСЦЕВОГО БЮДЖЕТУ
Доходи державного бюджету - це фінансові ресурси держави, що використовуються для виконання функцій, закріплених законами за державою. Доходи державного бюджету утворюються за рахунок надходжень на безповоротній основі, справляння яких передбачене законодавством України.
Складниками доходів Державного бюджету України є:
- податкові надходження,
- неподаткові надходження,
- доходи від операцій з капіталом,
- Офіційні трансферти,
- Цільові фонди.
Податкові надходження - це передбачені податковим законодавством України загальнодержавні і місцеві податки, збори та обов`язкові платежі.
Бюджетний кодекс окреслює функції бюджетного законодавства в частині закріплення за різними ланками бюджетної системи конкретних джерел надходжень, що утворюються за рахунок податків, зборів та інших обов`язкових платежів, і зарахування цих платежів до бюджетів.
Відповідно до статті 50 Бюджетного кодексу України бухгалтерський облік всіх надходжень, що належать Державному бюджету України, та повернення коштів, що були помилково або надмірно зараховані до бюджету, здійснює Державне казначейство України.
У зв'язку з набуттям Державним казначейством України статусу учасника СЕП НБУ і розгортанням роботи розрахункових палат Держказначейства змінилися функції органів Державного казначейства в частині виконання державного бюджету за доходами і порядок відкриття рахунків для обліку доходів бюджету. Адаптований до цих умов Порядок виконання державного бюджету за доходами затверджено наказом Державного казначейства України від 19 грудня 2000 року за і зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 січня 2001 року.
У процесі казначейського обслуговування державного бюджету за доходами та іншими надходженнями органи Державного казначейства України здійснюють такі функції:
- установлюють порядок відкриття та відкривають рахунки в національній валюті в головних управліннях Державного казначейства України та Державному казначействі України для зарахування до державного бюджету доходів та інших надходжень;
- здійснюють розподіл платежів між загальним та спеціальним фондами державного бюджету, між державним і місцевими бюджетами та державними цільовими фондами відповідно до нормативів відрахувань, визначених законодавством, та перераховують за належністю розподілені кошти;
- формують розрахункові документи і проводять повернення платежів, що були помилково або надмірно зараховані до бюджету, на підставі відповідних документів органів, які повинні забезпечувати надходження платежів;
- здійснюють відрахування дотацій відповідним місцевим бюджетам;
- установлюють порядок складання та складають оперативну, місячну, квартальну та річну звітність про виконання державного бюджету за доходами та іншими надходженнями у встановлені терміни за формами, затвердженими в установленому порядку;
- надають інформацію про виконання державного бюджету за доходами та іншими надходженнями органам стягнення.
Державне казначейство щорічно на початок нового бюджетного періоду централізовано відкриває бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного та місцевих бюджетів. До територіальних органів Казначейства подаються заяви про відкриття рахунків відділеннями Державного казначейства з переліком видів надходжень державного та місцевих бюджетів, які мобілізуються на відповідній території, на підставі даних, отриманих від органів Державної податкової служби.
