Корпоративні права підприємства, їх номінальна й ринкова вартість, фактори, що впливають на ринковий курс акцій
p align="left">Нині у якості одноособових корпорацій в Україні можуть створюватись тільки акціонерні товариства, що виникають у процесах приватизації або корпоратизації державних підприємств, а також у результаті приватизації комунальних підприємств. Єдиним засновником і акціонером таких товариств виступає держава в особі уповноважених державних органів (органів приватизації, органів, уповноважених управляти державним майном) або територіальна громада в особі відповідного органу місцевого самоврядування. Більшість таких акціонерних товариств порівняно недовго існують у якості одноособових корпорацій -- коло їхніх акціонерів розширюється за рахунок продажу акцій, що належать державі або територіальній громаді, третім особам,Більше того, акції акціонерних товариств, створених звичайним шляхом двома чи більше особами відповідно до Закону «Про господарські товариства», потім можуть бути викуплені однією особою (з урахуванням вимог антимонопольного законодавства та положення ч. 1 ст. ЗО Закону «Про господарські товариства» про утримання засновниками не менше 25 % акцій товариства протягом двох років з моменту державної реєстрації товариства). Таким чином, на сьогодні, акціонерне товариство, яке існує більше двох років, фактично може мати лише одного учасника.
У Листі Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва від 12.08.2002 р. № 2-421-241/4412 вказано на можливість існування товариства з обмеженою відповідальністю з одним учасником -- коли після створення товариства частки всіх учасників, крім одного, викуповуються самим товариством. Така позиція здається помилковою, тому як для товариства з обмеженою відповідальністю, на відміну від акціонерного, зміни щодо складу учасників мають відбиватись в установчому договорі, який може існувати лише при наявності в товаристві якнайменше двох учасників.
2.2 Види акцій та механізм їх функціонування
Надзвичайно важливими для економіко-правової суті акціонерних товариств є чітко визначені відносини власності, оскільки вони мають величезний вплив на корпоративне управління. При цьому слід мати на увазі специфіку корпоративного капіталу, який виступає у двох формах -- реального капіталу (основні та оборотні фонди) та капіталу, представленого корпоративними правами у вигляді цінних паперів. Роздвоєння корпоративної власності проявляється в тому, що власником реального капіталу корпорації виступає саме акціонерне товариство, а власниками цінних паперів -- акціонери.
Акціонери (засновники й учасники) при купівлі акцій отримують певні корпоративні права у цьому товаристві. Проте вони мають право власності лише на акції, ту їх кількість, яку вони придбали. З акцією вони мають право здійснювати операції відповідно до чинного законодавства тих країн, де зареєстровані АТ. В Україні власність на цінні папери належить до поняття приватної власності й акціонери повинні здійснювати з ними операції як з приватною власністю. Вони можуть здійснювати їх відчуження (спірними моментами залишається відчуження в закритих акціонерних товариствах) і втрату тих прав і відповідно обов'язків, які несе в собі володіння корпоративними правами.
Оскільки рух акцій є важливим напрямом корпоративного управління, в акціонерних товариствах існують спеціалізовані служби, які займаються підтримкою акцій, їх котируванням та іншими заходами з руху акцій. Тому потрібно зупинитись на основних характеристиках цих цінних паперів. В Україні акція -- це цінний папір без установленого терміну обігу, що засвідчує пайову участь у статутному фонді акціонерного товариства, підтверджує членство в акціонерному товаристві та право на участь в управлінні ним, дає право його власникові на одержання частини прибутку у вигляді дивіденду, а також на участь у розподілі майна при ліквідації акціонерного товариства. Правовий режим акцій визначається законами «Про цінні папери і фондову біржу», «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні», «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», «Про господарські товариства» та іншими нормативними актами.
Світова практика дає нам приклади застосування багатьох форм і типів акцій, їх поділяють на ті, що регулюють специфіку отримання прибутку (акції без дивідендів, акції дохідні, акції з гнучкою обліковою ставкою, акції з варрантом, кумулятивні та ін.); за способами котирування й обігу -- засновницькі, вінкульовані, "дешеві", (акції з відстрочкою, зворотні та ін.); за особливостями участі в управлінні -- преференційні, основні, обмежені, портфельні, "золоті" тощо. У світовій практиці, зокрема в США, знайшли певне застосування акції без номінальної вартості.
В Україні акції можуть бути іменними та на пред'явника, привілейованими і простими. Обіг іменної акції фіксується у книзі реєстрації акцій, що ведеться товариством. До неї має бути внесено відомості про кожну іменну акцію, включаючи відомості про власника, час придбання акції, а також кількість таких акцій у кожного з акціонерів. По акціях на пред'явника у книзі реєструється їх загальна кількість.
Специфічними корпоративними цінними паперами можна вважати привілейовані акції, які дають власникові переважне право на одержання дивідендів, а також на пріоритетну участь у розподілі майна акціонерного товариства у разі його ліквідації. Власники привілейованих акцій не мають права брати участь в управлінні акціонерним товариством, якщо інше не передбачено його статутом. Оскільки корпоративні права передбачають і управління ними, то ця риса визначає їх особливість. Вони насамперед дають права матеріального порядку, оскільки можуть випускатися із фіксованим у відсотках до їх номінальної вартості дивідендом, що щороку виплачується. Крім того, виплата дивідендів провадиться у розмірі, зазначеному в акції, незалежно від розміру одержаного товариством прибутку у відповідному році. У тому разі, коли прибуток відповідного року є недостатнім, виплата дивідендів по привілейованих акціях провадиться за рахунок резервного фонду. Якщо розмір дивідендів, що виплачуються акціонерам, по простих акціях перевищує розмір дивідендів по привілейованих акціях, власникам останніх може провадитися доплата до розміру дивідендів, виплачених іншим акціонерам. Однак це не означає, що привілейовані акції можуть бути лише "безголосі", які не дають права управління. Світова практика показує можливість випусків привілейованих акцій різних типів, серед яких можуть бути також такі, що дають право голосу. Розробка умов обігу таких акцій потребує здійснення їх аналізу і відповідного втілення у статутних документах.
Для підтримання балансу в акціонерних товариствах між управляючими і привілейованими акціями законодавчо встановлюється певне співвідношення між привілейованими та простими акціями. В Україні не може бути випущено привілейованих акцій на суму, що перевищує 10 відсотків статутного фонду акціонерного товариства.
Обіг акцій здійснюється в документарній та бездокументарній формах. Відповідно до Закону України "Про господарські товариства" акціонерам має бути виданий сертифікат на сумарну номінальну вартість акцій. При розповсюдженні акцій на пред'явника може видаватись не сертифікат, а безпосередньо сама акція, вид якої та ступені захисту визначаються за нормативами. Вона повинна містити такі реквізити: фірмове найменування акціонерного товариства та його місцезнаходження, найменування цінного папера -- "акція", її порядковий номер, дату випуску, вид акції та її номінальну вартість, ім'я власника (для іменної акції), розмір статутного фонду акціонерного товариства на день випуску акцій, а також кількість акцій, що випускаються, термін виплати дивідендів та підпис голови правління акціонерного товариства або іншої уповноваженої на це особи, печатку акціонерного товариства. До акції може додаватися купонний лист на виплату дивідендів. Купон на виплату дивідендів має містити такі основні дані: порядковий номер купона на виплату дивідендів, порядковий номер акції, за якою виплачуються дивіденди, найменування акціонерного товариства і рік виплати дивідендів.
Слід зазначити, що акцій на пред'явника випускалось в Україні не так багато. Однією з причин є те, що відповідно до законодавства громадяни мають право бути власниками, як правило, іменних акцій. Це положення не означає заборону обігу акцій на пред'явника, але оскільки значна частина великих і середніх акціонерних товариств виникла у процесі приватизації, а там використовувались тільки іменні акції, то це також послугувало одним із чинником малої розповсюдженості в Україні акцій на пред'явника. Крім того, випуск повністю захищених акцій потребує значних коштів, що не під силу переважній більшості акціонерних товариств. Чинником, що перешкоджає випуску акцій на пред'явника, є також те, що законодавством встановлена норма, згідно з якою закрите акціонерне товариство має право випускати лише іменні акції, а закритих акціонерних товариств досить багато.
Основними характеристиками акції, закріпленими в статтях 4, 5 Закону «Про цінні папери і фондову біржу» виступають: безстроковість, неподільність, наявність вартості.
Строк обігу акції не обмежений, вона існує доти, поки не буде прийняте рішення про анулювання акцій у випадку зміни розміру статутного фонду, деномінації акцій, реорганізації або ліквідації товариства.
Акція є неподільною. Вона може належати на праві спільної власності декільком особам, але усі вони мають права одного акціонера і можуть здійснювати ці права через одного з них або через загального представника (на підставі договору доручення і належним чином оформленої довіреності).
Акція -- це грошовий документ, що має визначену вартість. Розрізняють номінальну, емісійну, ринкову і балансову вартість акції.
Номінальна вартість -- це умовна величина, що дорівнює розміру частки в статутному фонді акціонерного товариства, яка припадає на одну акцію. Номінальна вартість акції визначається засновниками товариства довільно, з урахуванням того, на яку категорію інвесторів орієнтований випуск акцій. Сумарна номінальна вартість придбаних інвесторами акцій складає статутний фонд акціонерного товариства. Номінальна вартість виступає обов'язковим реквізитом акції, але при цьому носить суто інформаційний (навіть «історичний») характер і не має істотного значення для подальшого обігу акцій на ринку. Всі акції акціонерного товариства, включаючи привілейовані, повинні мати однакову номінальну вартість. Номінальна вартість акції не може бути меншою за мінімальну номінальну вартість (0,01 грн.) і повинна бути кратною їй. Для відкритих акціонерних товариств, створених у процесі приватизації, встановлена стандартна номінальна вартість акції, що складає 0,25 грн. Акціонерне товариство має право змінювати номінальну вартість акції. Такі зміни можуть здійснюватися: 1) у зв'язку зі зміною статутного фонду акціонерного товариства (збільшенням, зменшенням); 2) у зв'язку з деномінацією акцій -- зміною їх номінальної вартості, не пов'язаною зі зміною статутного фонду (здійснюваною в його межах).
