Місцеві бюджети, міжбюджетні відносини та доходи і видатки місцевих бюджетів
p align="left">Для створення рівних фінансових умов для різних ландстингів (муніципалітетів) недостатньо зрівняти різницю в базах їх оподаткування. Обсяги витрат місцевих бюджетів залежать ще й від чинників, що лежать поза межами контролю окремого ландстингу та муніципалітету. Вартість здійснення різноманітних програм залежить не тільки від вікової структури населення, а й від географічного розташування та клімату території.Парламентом ухвалено систему, яка поставила вирівнювальні платежі у залежність від таких чинників: клімату, щільності населення, вікової структури, соціальної структури. Особливістю системи вирівнювання по видатках, як і по доходах, є співставлення середніх витрат на душу населення по ландстингах з витратами на душу населення по окремому ландстингу. При цьому враховується різниця в цінах (як правило, дотацію отримують ті ландстинги, рівень цін в яких вищий за середній по країні). Крім того, надаються дотації на кількість дітей, що перевищує середню. Так, на дітей емігрантів надається спеціальна дотація у розмірі 20 000 шведських крон на кожну таку дитину.
Шведська система вирівнювання запроваджена у другій половині минулого десятиліття. Вона пройшла перевірку часом і закріпилася як надійна та ефективна. На сьогодні фактично в Швеції існує 4 системи вирівнювання, не пов'язаних між собою. Основною перевагою цієї системи є те, що державний бюджет не несе навантаження на видаткову частину. Обсяг дотації завжди тотожний обсягам компенсаційних платежів.
Розділ 3. Надходження та витрати місцевих бюджетів України
3.1 Особливості формування доходів місцевих бюджетів України
Місцеві бюджети, як і державний бюджет України, формуються у вигляді балансу доходів та видатків.
Доходи місцевих бюджетів становлять фінансову основу місцевого самоврядування.
· Доходи місцевих бюджетів - це економічні відносини, які виникають у процесі формування фінансових ресурсів на регіональному рівні, призначених для реалізації функцій та завдань місцевих органів влади.
Доходи місцевих бюджетів формуються у процесі суспільного відтворення і мобілізуються органами місцевої влади. Як економічна категорія доходи місцевих бюджетів відображають відносини щодо формування та використання фінансових ресурсів на регіональному рівні, призначених для реалізації функцій місцевих органів влади. До способів мобілізації грошових коштів до доходної частини місцевих бюджетів можна віднести:
· пряме вилучення доходів із комунального сектора;
· отримання доходів від комунального сектора ;
· перерозподіл доходів юридичних і фізичних осіб за допомогою податків;
· залучення муніципальних позик.
Розмежування, закріплення та формування доходів місцевих бюджетів здійснюється за положеннями і нормами чинного законодавства. З прийняттям Бюджетного Кодексу України відбулось розмежування та закріплення дохідних джерел між Державним та місцевими бюджетами. Доходні джерела місцевих бюджетів складають доходи, що враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, доходи, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів та міжбюджетні трансферти. Міжбюджетні трансферти поділяються на: дотацію вирівнювання; субвенцію; кошти, що передаються до Державного бюджету України та місцевих бюджетів з інших місцевих бюджетів; інші дотації.
Також у державному бюджеті України затверджується обсяг дотації вирівнювання та субвенцій окремо для бюджету АРК, кожного з обласних бюджетів, бюджетів міст Києва та Севастополя, міст республіканського ( Автономної Республіки Крим), міст обласного значення та районних бюджетів, а також коштів, що передаються до Державного бюджету України з місцевих бюджетів, якщо є підстави для надання та отримання відповідних міжбюджетних трансфертів.
Формула розподілу обсягу міжбюджетних трансфертів, затверджується Кабінетом Міністрів України.
Основу самостійності місцевого бюджету складають власні та закріплені доходи:
· власні - це грошові надходження до місцевих бюджетів, які повністю належать органам місцевого самоврядування. До власних доходів належать місцеві податки та збори, прибутки від господарської діяльності комунальних підприємств, комунальні платежі, доходи отримані від комунальних кредитів, адміністративні штрафи та санкції. Частка власних доходів місцевих бюджетів в Україні є вкрай незначною, тому принцип самостійності цих бюджетів поки що є задекларованим.
· закріплені - це доходи, які за фіксованим відсотком закріплюються за певним бюджетом на довгостроковий термін у встановленому законом порядку.
Основну частку доходів місцевих бюджетів поки становлять регульовані доходи - це ті грошові надходження, які передаються з Державного бюджету до місцевих бюджетів з метою збалансування доходів та видатків (міжбюджетні трансферти).
До переліку власних надходжень органів місцевого самоврядування долучають місцеві податки і збори:
· комунальний податок;
· податок з реклами;
· ринковий збір; готельний збір;
· збір за припаркування автотранспорту;
· збір за видачу ордера на квартиру;
· курортний збір;
· збір за участь у перегонах на іподромі;
· збір за право використання місцевої символіки;
· збір за право проведення кіно- та телезйомок; збір з власників собак;
· збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг та інші.
Доходи місцевих бюджетів поділяються на доходи загального фонду та доходи спеціального фонду. До спеціального фонду зараховуються власні надходження бюджетних установ, окремі цільові фонди, податок з власників транспортних засобів та інших самохідних механізмів та деяких інших платежів, які мають спеціальне цільове призначення. Податки та збори, які не мають цільового призначення, зараховуються до загального фонду місцевих бюджетів.
Доходи місцевих бюджетів у відповідності до бюджетної класифікації поділяються на такі структурні розділи:
· податкові надходження,
· неподаткові надходження,
· офіційні трансферти,
· доходи від операцій з капіталом,
· державні цільові фонди.
Доходи місцевих бюджетів перераховуються платниками податків на рахунки відповідного бюджету через територіальні органи державного казначейства.
3.2 Видатки місцевих бюджетів України
Важливу роль у становленні самостійних місцевих бюджетів відіграють видатки. Бюджетні видатки органів місцевого самоврядування мають певний економічний зміст. Вони відіграють вирішальну роль у задоволенні потреб соціально-економічного розвитку територій.
Видатки місцевих бюджетів - це економічні відносини, які виникають у зв'язку з розподілом централізованих коштів, що перебувають у розпорядженні відповідних органів влади, та децентралізованих коштів, які є власністю місцевих органів влади.
Склад і структура видатків місцевих бюджетів визначається їх економічним складом та роллю в розподілі національного доходу. Видатки всіх бюджетів поділяються на поточні видатки і видатки розвитку.
Поточні видатки місцевого бюджету - це видатки на фінансування мережі підприємств, установ, організацій та органів, які діють на початок бюджетного періоду, а також фінансування заходів щодо соціального захисту населення, утримання апарату управління та служб органів місцевого самоврядування, соціального обслуговування та інших заходів.
Кошти поточного бюджету спрямовуються на фінансування установ і закладів, що утримуються за рахунок бюджетних асигнувань, і не належать до бюджету розвитку.
До видатків розвитку належать витрати на фінансування інвестиційної та інноваційної діяльності, субвенції, кошти на реалізацію програми соціально-економічного розвитку території, капітальне будівництво, придбання обладнання, транспортних засобів та іншої техніки, інші видатки на розширене відтворення, а також на фінансування субвенцій та сплату основної частини боргу органів місцевого самоврядування.
Співвідношення між поточним бюджетом і бюджетом розвитку є нестабільним і в основному залежить від досягнутого рівня економічного розвитку регіону.
Видатки місцевих бюджетів у відповідності до положень Бюджетного кодексу України можна поділити на два види:
· видатки, пов'язані з виконанням власних повноважень органів місцевого самоврядування;
· видатки, пов'язані з реалізацією делегованих законом повноважень органів державної виконавчої влади.
Розмежування видів видатків між місцевими бюджетами здійснюється на основі принципу субсидіарності з урахуванням критеріїв повноти надання послуги та наближення її до безпосереднього споживача. Відповідно до цих критеріїв види видатків поділяються на такі групи:
· перша група - видатки на фінансування бюджетних установ та заходів, які забезпечують необхідне першочергове надання соціальних послуг, гарантованих державою, і які розташовані найближче до споживачів;
· друга група - видатки на фінансування бюджетних установ та заходів, які забезпечують надання основних, соціальних послуг, гарантованих державою для всіх громадян України;
· третя група - видатки на фінансування бюджетних установ та заходів, які забезпечують гарантовані державою соціальні послуги для окремих категорій громадян, або фінансування програм, потреба в яких існує в усіх регіонах України.
