Оптимізація оподаткування на підприємств

p align="left">мають значні інвестиційні витрати: проводять діяльність у сферах, пов'язаних із сезонними закупками товарів, витрати на які не покриваються надходженнями від їх продажу у звітних періодах;

При проведенні інших господарських операцій ПДВ відшкодовується у разі, якщо ці суми не погашені податковими зобов'язаннями протягом шести звітних періодів;

- запровадження спеціального режиму оподаткування сільськогосподарських підприємств;

- визначення податкових зобов'язань здійснюється за принципом «країни призначення», що передбачає оподаткування товарів, призначених для внутрішнього споживання, включаючи імпортовані в Україну, за винятком товарів, що поставляються на експорт;

- визначення податкових зобов'язань з операцій продажу товарів чи послуг має здійснюватися за принципом «першої події» та із застосуванням „методу податкового кредиту";

- право на отримання податкового кредиту з ПДВ виникає лише на підставі подання рахунку-фактури (податкової накладної) на придбані товари (послуги), підтвердженого подачею до податкових органів реєстру податкових накладних в електронному вигляді;

- поетапне зниження ставки ПДВ до 18%. Це дозволить: утримати зростання індексу споживчих цін, а відповідно і зменшення інфляційної складової зростання ВВП в Україні; забезпечити рівномірність розподілу податкового навантаження між платниками податку та стимулювання економічного зростання між видами економічної діяльності. Розглядаючи питання щодо зниження ставки оподаткування ПДВ, пропонується розробити та одночасно впровадити систему компенсаційних заходів, спрямованих на забезпечення стабільного зростання бюджетних доходів в умовах зниження податкового навантаження. Компенсаційні заходи повинні розроблятися у напряму уточнення та розширення бази оподаткування, вдосконалення податкового адміністрування, головним чином ПДВ та податку на прибуток підприємств, а також шляхом введення податку на нерухоме майно (нерухомість), підвищення ефективності адміністрування податкових і неподаткових надходжень та управління державною власністю.

3.3 Акцизний збір

- поступове наближення порядку оподаткування акцизним збором до стандартів ЄС, а також приведення його у відповідність до вимог СОТ;

- приведення вартості ліценцій до рівня компенсації наданих державою послуг;

- формування ефективної системи акцизних податків з використанням економічно обґрунтованого рівня і структури ставок;

- поступове підвищення частки акцизу в ціні реалізованих підакцизних товарів шляхом підвищення ставок акцизного збору на лікеро-горілчані, тютюнові вироби та ін.;

- підвищення рівня акцизного збору в дохідній частині бюджету та посилення його регулюючої ролі;

- збільшення адвалерної складової в структурі акцизного збору;

- поступове поширення адвалерної складової при визначенні податкових зобов'язань на окремі групи підакцизних товарів;

- поступове запровадження акцизних складів для окремих видів товарів;

- запровадження єдиної європейської валюти при визначенні розміру ставок акцизного збору, у разі вступу до Європейського Союзу.

3.4 Природно-ресурсні платежі

- поступовий перехід до нової системи природно-ресурсних платежів, що базуватиметься на принципах рентного доходу, поширення рентних принципів на всі види природних ресурсів;

- створення регуляторного механізму, що дасть можливість формувати доходи держави та стимулювати раціональне використання, охорону та повноцінне відтворення природно-ресурсного потенціалу держави;

- структура рентних платежів повинна складатися з двох складових: абсолютної ренти, розмір якої не залежить від результатів господарської діяльності підприємств - користувачів природних ресурсів, та диференційної ренти, що передбачає встановлення вищої плати за використання кращих, більш продуктивних природних ресурсів;

- поступове підвищення розміру плати за використання природних ресурсів, в першу чергу водних ресурсі», залізних, марганцевих руд, вуглеводнів, облицювальних матеріалів, сировини для виготовлення цементу, кухонної солі (кам'яної), вапняків, глини [16],

3.5 Податок на нерухоме майно

Податок на нерухоме майно мас стати важливим засобом зміцнення бази власних доходів місцевих бюджетів усіх рівнів.

Перший крок у запровадженні податку на нерухоме майно уже зроблено під час здійснення пілотних проектів у Івано-Франківській та Луганській областях, де була змодельована спрощена форма оподаткування на основі дуже низьких ставок податку з квадратного метра площі будівель (0,1 гри. - з житлових та 2,9 грн, - з комерційних). Навіть за таких умов додаткові доходи від сплати цього податку склали у середньому 25% від доходів бюджетів найнижчого рівня з власних джерел.

Ставки податку доцільно встановлювати на мінімальному рівні (від 0,05% до 0,)%) з поступовим їх підвищенням, починаючи з 2012 року [16].

Базою оподаткування має бути оціночна вартість нерухомості.

Запровадження податку на основі оціночної вартості майна потребує підготовчого етапу для створення належних баз даних з оцінки кожної одиниці нерухомості.

3.6 Податкові пільги

- визначити на законодавчому рівні зміст терміну „податкова пільга";

- встановити, що кошти, які залишаються у суб'єктів господарювання у зв'язку із отриманням податкових пільг, є бюджетними коштами, які надаватимуться на певний строк. І за умови використання коштів на визначені державою потреби або надаватимуться на поворотній основі;

- запровадити облік податкових пільг у спеціальному фонді державного бюджету ( для визначення їх як «податкові видатки») [12].

3.7 Митно-тарифне регулювання

- уніфікація митного законодавства України шляхом об'єднання в один закон Декрету Кабінету Міністрів України «Про Єдиний митний тариф України» від 11.03.93 № 4-93, Закону України «Про Єдиний митний тариф» від 05.02.92 № 2097-ХП, Закону України «Про Митний тариф України»;

- внесення змін до Закону України «Про Митний тариф України» від 05 04.2001 №2371-111 з метою запровадження Гармонізованої системи опису та кодування товарів 2002 року та приведення іншого законодавства у відповідність до Гармонізованої системи опису та кодування товарів. В подальшому продовження роботи в напрямку запровадження Гармонізованої системи опису та кодування товарів 2007 року та приведення законодавства з питань оподаткування у відповідність до Гармонізованої системи опису та кодування товарів 2007 року;

- надання Уряду права оперативного впливу на митно-тарифну політику держави;

- скорочення та поступова ліквідація діючої системи тарифних пільг та преференцій за галузевим (суб'єктним) принципом;

- уніфікація термінології в податковому і митному законодавстві;

- приведення системи оподаткування митом та іншими податками у відповідність до митних режимів, які визначені Міжнародною конвенцією про спрощення і гармонізацію митних процедур Всесвітньої митної організації (м. Кіото);

- поступова відмова від застосування вивізного (експортного) мита.

Отже, потрібне загальне зниження ставок ввізного мита. Воно включатиме також: нуліфікацію ставок на сировинні товари й комплектуючі вироби, які не виробляються в Україні і мають виробниче застосування на її території (окрім товарів сільського господарства, що оподатковуються); мінімізацію - нижче середнього рівня - митних ставок на високотехнологічне устаткування, машини, прилади й розробки («ноу-хау»), які в Україні не виробляються.

Одним з головних напрямків вдосконалення системи оподаткування реформування методів адміністрування податків і зборів, яке необхідне задля забезпечення зростання ефективності системи оподаткування.

Пропонується провести нормативно-правову базу адміністрування у відповідності з такими принципами:

1. Застосування норм податкового законодавства в податкових спорах, у разі коли питання оподаткування визначено одночасно податковим та іншим законодавством.

2. Забезпечення контролюючих органів та органів стягнення податків і зборів (адміністраторів податків) інформацією в обсягу, достатньому для проведення якісного аналізу фінансово-господарської діяльності платників податків.

3. Удосконалення контрольно-перевірочної роботи.

4. Встановлення відповідальності платників податків та посадових осіб за порушення норм податкового законодавства відповідно до ступеню суспільної небезпеки такого порушення.

5. Встановлення відповідальності платників податків та їх посадових осіб за порушення правил податкового обліку, невиконання законних вимог адміністратора та запровадження механізмів забезпечення виконання таких вимог.

6. Встановлення відповідальності посадових осіб адміністратора за порушення законних прав платників податків та запровадження механізмів обов'язкового відшкодування йому заданих збитків. Запровадження права платника податків на звернення безпосередньо до суду щодо притягнення винної посадової особи до адміністративної відповідальності, або порушення відносно такої особи кримінальної справи.

7. Списання податкової заборгованості здійснюється на підставі, у випадках та порядку визначених виключно законами України.

8. Запровадження системи надання платниками податків у визначених законом випадках додаткового забезпечення гарантій сплати податків.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11