Податковий аудит в сучасних економічних умовах
p align="left">Недосконалість діючого податкового законодавства та бажання отримати максимальні доходи або прибуток створюють для платників податків величезну спокусу недоплатити або взагалі ухилитися від сплати податків і зборів та інших неподаткових платежів. Суспільна небезпечність ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів полягає в умисному невиконанні обов'язку кожної юридичної особи і фізичної особи сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, установлених законом. Проблема мінімізації податкових платежів в значній мірі вирішується за допомогою формування ефективної податкової політики суб'єкта господарювання. Слід зауважити, що базою підвищення якості контролюючої роботи має стати аналіз і накопичення аналітичної інформації за результатами попередніх перевірок СПД щодо дотримання податкового законодавства. Отже, необхідно посилити аналітичну і контрольну роботу податкової служби як основи підвищення рівня національного оподаткування. Від ефективності цих напрямів діяльності залежить життєздатність і дієвість системи оподаткування, тому, що вони об'єктивно зумовлені всім ходом податкового процесу і є його невід'ємною частиною. Таким чином, перспективними напрямками вдосконалення є, з одного боку, посилення контролю органів податкової служби за своєчасністю і повнотою сплати податків, набуття ним цивілізованих форм; з іншого боку, створення демократичної системи захисту законних прав та інтересів платників. У зв'язку з останнім важливого значення набуває правова регламентація збирання, зберігання і використання фіскальної інформації, яка в разі відсутності достатніх демократичних обмежень цього процесу може перетворитися на серйозну загрозу демократизації життя і реалізації прав особистості. Таким чином, податковий контроль - це одна з конституційних функцій держави. Він має підтримувати баланс між правами й обов'язками платників податків. Відбір платника податків для проведення перевірки повинен здійснюватись за багатьма критеріями, але в основу необхідно, на мою думку, покласти аналіз ризику. По-перше, відбирати СПД, які є потенційними порушниками, і по-друге, використовувати повідомлення інформаторів. Отже, головним показником оцінки роботи підрозділів контрольно-перевіреної роботи є розширення бази оподаткування за рахунок донарахованих сум, зменшення заявлених до відшкодування сум ПДВ та зменшеного від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток. Аналіз криміногенної ситуації, яка склалася у сфері оподаткування засвідчує, що одним із найбільш розповсюджених способів ухилення від сплати податків та обов'язкових платежів є використання підприємств з ознаками фіктивності. У зв'язку з цим , одним із найважливіших завдань, які стоять перед ДПІ є організація боротьби з такого роду правопорушеннями, виявлення і припинення діяльності фіктивних підприємств, відшкодування збитків, нанесених ними державі. Успішне вирішення даної проблеми можливе лише завдяки чітко налагодженій роботі усіх підрозділів ДПІ. Робота податкової служби з примусового стягнення податкової заборгованості має певне значення, але вона не може замінити ефективного адміністрування процесу добровільної сплати податків. Примусове стягнення податкової заборгованості - це вимушений захід, і дуже прикро, що ми його застосовуємо. Адже податки мають сплачуватись добровільно. Вимоги Закону України №2181 лояльні до платників, які своєчасно і в повному обсязі сплачують податки, і жорсткі до боржників. Але й тут надається можливість боржникам самостійно знайти вихід із скрутного становища, погасити податковий борг добровільно. Покращення стягнення податкової заборгованості та підвищення рівня добровільної сплати податків - це довге, методичне та складне завдання . На жаль немає магічного засобу або одного простого рішення, яке б вирішило усі проблеми із податковою заборгованістю. На мою думку, складними проблемами стягнення податкового боргу є встановлення місцезнаходження платника податків, оскарження податкового боргу, фінансова неспроможність сплатити податковий борг повністю або частково. Отже, основними напрямами вдосконалення податкового контролю, на мою думку, є: 1) налагодження системи інформаційної взаємодії органів податкової служби з іншими контролюючими органами банками, біржами та ін.;
2) вдосконалення правової бази діяльності податкової служби з метою детальної регламентації та забезпечення балансу прав, обов'язків і відповідальності всіх учасників податкових відносин;
3) обмеження функцій органів податкової служби виключно функціями податкового контролю і стягнення податків, передача функцій і повноважень, невластивих органам податкової служби, іншим органам;
4) зміна структури органів податкової служби з метою уникнення дублювання функцій, наприклад: - відділи дослідчих перевірок і відділи контрольно-перевірочної роботи; - відділи обліку та звітності і відділи економічного аналізу, оподаткування юридичних осіб;
5) розвиток матеріальної бази податкової служби як основи створення сучасної системи податкового контролю, що ґрунтується: - на створенні автоматизованої системи накопичення інформації про витрати платників - фізичних осіб (придбання нерухомості, дорогих автомобілів, яхт, коштовностей, антикваріату, творів мистецтва тощо), а також про укладення цивільних угод (біржових, нотаріальних тощо); - на створенні єдиного банку фіскальної інформації спочатку щодо великих платників і неплатників податків;
6) запровадження сучасних комп'ютерних технологій:
а) розробка системи відбору платників для документальних перевірок;
б) розробка системи контролю за поверненням в Україну валютної виручки;
в) створення системи контролю за товарними і грошовими потоками; г) розробка системи інформаційної взаємодії із зовнішніми структурами;
7) розробка і впровадження методів перевірки платників - спеціальних методик визначення передбачуваних доходів платників за їхнім способом життя (наприклад, відповідно до вартості об'єктів, що перебувають у власності платника, вартості нового автомобіля, який він купує, і ін.);
8) доповнення адміністративного контролю громадським контролем за сплатою податків, створення інститутів такого контролю, а також інститутів залучення представників громадськості до оскарження дій працівників податкової служби.
9) Скористатися досвідом банківського нагляду щодо диференціації інтенсивного контролю залежно від наявності порушень у діяльності СПД і проведення податкового контролю в трьох напрямах: - загальному контрою підлягають СПД, які стабільно працюють, в яких значне податкове навантаження і які дотримуються вимог чинного законодавства; - інтенсивний контроль застосовується до СПД, які періодично порушують податкове законодавство; - постійний контроль поширюється на СПД, які систематично порушують податкове законодавство, ухиляються від оподаткування і в яких незначне податкове навантаження. Одна з головних вимог до податкового контролю випливає із відомих з давнини принців оподаткування - контроль повинен приносити значно більше коштів, ніж було затрачено на його проведення. Реалізація запропонованих мною положень дозволить підвищити рівень податкового контролю, що вплине на збільшення рівня поступлення в бюджет.
3.2 Напрями розширення повноважень органів контролюючої діяльності в податковій системі
Саме Податковий кодекс повинен забезпечити комплексний підхід у регулюванні податкових відносин, усунути недосконалість та неузгодженість податкового законодавства, забезпечити єдину і відносно стабільну базу оподаткування, усунути невідповідність численних підзаконних нормативно-правових актів з питань оподаткування податковим законам, а також невідповідність актів податкового законодавства нормам інших галузей законодавства, забезпечити їх гармонізацію та взаємодію. Контролюючі органи податкової системи, відповідно до їх адміністративно-процесуального статусу, є одним з важливіших елементів системи державних органів, на які покладено функції боротьби з незаконним обігом товарів. Але, при цьому, організаційно-структурна побудова органів податкової, на які покладено функції боротьби з незаконним обігом товарів, потребує вдосконалення на принципах диференційованого підходу, з поєднанням в одному органові структурних елементів (відділень) спеціальної спрямованості (ревізорських, оперативних, правового супроводження тощо), комплексні, об'єднані зусилля яких здатні забезпечити досягнення кінцевих цілей усієї діяльності.
Першим кроком на шляху реформування діяльності органів податкової у сфері боротьби з незаконним обігом товарів має стати доопрацювання Закону України “Про державну податкову службу в Україні” у частині внесення в нього певних змін і доповнень:
а) внесення до кола функцій органів податкової служби діяльність у сфері організації боротьби з незаконним обігом товарів;
б) нормативне закріплення та розширення кола повноважень співробітників податкової щодо здійснення діяльності у даній сфері;
в) усунення функцій, що не властиві податковим органам як правоохоронному органові - роботи з реалізації конфіскованого, безгосподарного та іншого майна, яке перейшло у власність держави.
Вимогою сьогодення є запровадження у практику правозастосовчої діяльності податкових органів оцінювання (аналізу) ризику вчинення податкового правопорушення, як інструмента оптимізації діяльності з організації боротьби з незаконним обігом товарів. Даний інструмент дає можливість, з одного боку організувати здійснення ефективного, централізованого та єдиного підходу к боротьбі з незаконним обігом товарів в Україні в цілому та конкретно на окремої території тощо, а з іншого - привести ці заходи до співставних результатів.
Забезпечення належного державного контролю за діяльністю податкових органів у сфері організації боротьби з незаконним обігом товарів, не можливе без законодавчого визначення форм процесуальних документів щодо вилучення, збереження й обліку податковими контролюючими органами товарів, які знаходилися у незаконному обігу, а також документів, що свідчать про незаконний обіг товарів або ухилення від сплати податків, надання вказаним формалізованим документам статусу “документів суворої звітності”. Державний контроль за результатами правозастосовчої діяльності податкових органів у даній сфері повинен здійснюватися шляхом обов'язкової реєстрації матеріалів, що стосуються вилучення її підрозділами товарів та документів, які свідчать про незаконний обіг товарів, ухилення від сплати податків та обов'язкових платежів. Умови реєстрації повинні чітко визначатися у законодавчих актах України і ґрунтуватися на принципах:
а) своєчасності;
б) обов'язковості;
в) повноти охоплення;
г) точності;
д) об'єктивності.
З метою забезпечення високої якості перевірки, мінімізації витрат часу, людських і матеріальних ресурсів на її проведення велике значення при підготовці до проведення документальної перевірки має проведення комплексу організаційних заходів із підготовки перевірки. Так, вивчення специфічних нормативно-правових актів, які регулюють діяльність платника податків, передбачає ознайомлення всіх працівників, котрі братимуть участь у перевірці, із законодавчими й нормативно-правовими актами, що регламентують фінансово-господарську діяльність платника, особливо ту їхню частину, яка визначає специфіку діяльності. Цей етап підготовки до проведення перевірки умовно можна поділити на такі складники: визначення переліку специфічних регулятивних актів; формування "папки" (файлу) знань; проведення навчання зацікавлених працівників.
Формування складу контрольно-перевірочної бригади податкових аудиторів, які братимуть участь у перевірці, також має свої особливості. Так, керівник бригади (відповідальний за проведення перевірки у цілому) призначається із числа найдосвідченіших працівників підрозділу податкового аудиту. При цьому, зокрема, враховується його спеціалізація щодо перевірок підприємств певних галузей народного господарства чи видів діяльності підприємств, організаційні здібності, комунікабельність, можливість самостійно перевірити більшість запланованих питань та здатність навчити цього нових працівників.
Добір членів контрольно-перевірочної бригади має проводитися виходячи із переліку питань, запланованих для перевірки, враховуючи їхню складність і специфіку. Наприклад, якщо питання правильності оподаткування ПДВ визначені як ризикові, у перевірці повинен брати участь фахівець із цього напрямку. Якщо у програмі перевірки визначено ризиковими питання бухгалтерського обліку, до перевірки треба залучити фахівця, який добре розуміється на цих питаннях. Водночас якщо облік автоматизований, у складі бригади доцільно мати фахівця із комп'ютерних технологій.
Підсумовуючи викладене, необхідно зазначити, що проведення податкової перевірки, на жаль, досі залишаються поза системною увагою контрольних органів, у тому числі й податкових. А тому наведені пропозиції, на думку автора, сьогодні можуть бути корисними для практичного використання підрозділами аудиту податкових органів і слугувати для розробки загальних, міжвідомчих рекомендацій з організації контрольної роботи.
ВИСНОВКИ
Таким чином, важливою причиною значного зростання рiвня добровiльної сплати податків останніми роками є покращання органiзацiї контрольно-перевiрочної роботи, пiдвищення ефективностi проведення комплексних документальних перевiрок. Ще одним дуже важливим для зберiгання та розвитку зазначеної тенденцiї чинником є проведення масової роз'яснювальної роботи серед платникiв податкiв. Повне i своєчасне надходження коштiв до бюджету певною мiрою залежить i вiд того, наскiльки глибоко платники податкiв знають чинне податкове законодавство, вчасно ознайомленi зi змiнами та доповненнями до нього, розумiють необхiднiсть його дотримання. Податковий аудит розрахунків з бюджетом за місцевими зборами здійснюється по наступним напрямках: перевірка правильності формування податкової бази і точності податкових розрахунків; перевірка обґрунтованості використання податкових пільг; перевірка застосовуваних схем оптимізації оподатковування; перевірка правильності складання податкових декларацій; підготовка рекомендацій з виправлення допущених неточностей або порушень податкового законодавства; оцінка податкових ризиків і можливих негативних наслідків не виправлення неточностей або порушень податкового законодавства. Отже, протягом останнiх рокiв форми i методи роботи управлiння податкового аудиту набули значних позитивних змiн. Проте основнi зусилля слід спрямовути на подальше пiдвищення якостi роботи з платниками податкiв. Серед стратегiчних напрямiв розвитку можна назвати такi: подальше вдосконалення порядку вiдбору суб'єктiв пiдприємницької дiяльностi для включення до Нацiонального плану перевiрок. Згодом це дасть змогу зовсiм не втручатися в господарську дiяльнiсть суб'єктiв пiдприємницької дiяльностi, якi вчасно та в повному обсязi сплачують податки, а також забезпечить невідворотнiсть покарання платникiв, якi ухиляються вiд оподаткування; проведення комплексу робіт з підвищення оперативності виявлення порушників податкового законодавства; подальше вдосконалення форм та методів проведення документальних перевірок; продовження роботи з виявлення негативних тенденцій у галузях економіки та розробки пропозицій щодо їх усунення; запобігання податковим порушенням серед сумлінних платників податків шляхом активізації роз'яснювальної роботи.
Список використаної літератури Конституція України. Завгородний В.П. Налоги и налоговый контроль в Украине. - К.: А.С.К., 2007. Загородній А.Г., Вознюк Г.Л., Смовженко Т.С. Фінансовий словник. - К.: Т_во "Знання", КОО, 2006. Ісаншина Г.Ю. Податковий менеджмент: Навч. посіб. - Київ: ЦУЛ, 2008. Податкове право: Навч. посібник./ Г.В. Бех, О.О. Дмитрик та ін. - К.: Юрінком Інтер, 2008.Кучерявенко Н.П. Налоговое право: Учебник. - Харьков: Консум, 2001.Герасименко О.М., Сторожук Т.М., Ніколайченко В.I., Терещенко В.В. Облік податків, зборів та інших обов'язкових платежів в органах державної податкової служби України: Навч. посіб. - Ірпінь: Академія ДПС України, 2008..Мурашко В.М., Сторожук Т.М. Контроль і ревізія фінансово-господарської діяльності: Навчальний посібник / За заг. ред. П.В. Мельника. - Ірпінь: Академія ДПС України, 2005. Онищенко В.А. Податковий контроль (основи організації): - К.: Ред. журн. "Вісник податкової служби України", 2004. Онищенко В.А. Удосконалення процесів підготовки до проведення податкової перевірки // Фінанси України. - 2007. Островерха Р.Е., Сердюк Н.П., Ясинецька Н.М., Іванова Т.С., Клименко І.В. Теорія і практика обліку платників податків в органах ДПС України: Навч. посіб. - Ірпінь: Академія ДПС України, 2005. Сайт Верховної Ради України: http://www. rada. kiev. ua.Сайт ДПА України: http://www.sta.gov.ua.Сайт журналу "Вісник податкової служби України": http// www.visnuk.com.ua.Сайт ЛІГА. ЗАКОН: http://www.liga.net/, тематичні напрямки.Закон України “Про державну податкову службу в Україні” від 04 грудня 1990 р. № 509-ХII.“Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами: Закон України від 21.12.2000 р. № 2181//Відомості Верхов6ної Ради України. - №10.Порядок оформлення результатів документальних перевірок щодо отримання податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, затверджений наказом ДПА України від 11.06.2004 №326.Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затверджений наказом ДПА України від 10.08.2005 №327.Указ Президента України від 23.07.1998 р. №817/98 “Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності”.Податковий контроль: податкові перевірки і виробництво по фактам податкових порушень: Навчально-практичний посібник / Під ред. Ю.В. Кваші.Право і практика. - 2007.- №12.Вісник податкової служби України.-2009.-№16 - “Стратегічні плани податківців”.Вісник податкової служби України.-2009.-№29 - “Податки: Україна і світ”. Вісник податкової служби України.-2009.-№35 - “Щоб зберегти платника податків”. Ногина О.А. Налоговый контроль: вопросы теории. - СПб.: Питер, 2006.Податкові апеляції. Досудове врегулювання спорів з податковими органами. - К.: ІВЦ ДПА України; Х.: Фактор, 2008.
