Проблеми реформування податку на додану вартість в Україн
p align="left">Також слід зазначити, що за цим Законом не підлягають звільненню від оподаткування операції з надання благодійної допомоги у вигляді товарів (робіт, послуг), що оподатковуються акцизним збором, цінних паперів, нематеріальних активів і товарів (робіт, послуг), призначених для використання у підприємницькій діяльності, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України.Друга група звільнень - це операції з продажу товарів (робіт, послуг) визначеними категоріями платників і для визначених категорій платників: з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, що засновані всеукраїнськими громадськими організаціями інвалідів; з виконання робіт за рахунок коштів інвесторів з будівництва житла для військовослужбовців, ветеранів війни та членів сімей військовослужбовців, що загинули під час виконання службових обов'язків, та ін. (ст. 5 Закону України від 3.04.97 року №168/97-ВР).
Багато суперечностей було щодо застосування пільг з оподаткування ПДВ науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт. Повне звільнення від ПДВ застосовується лише щодо тих робіт, які фінансуються за рахунок державного бюджету. Це було передбачено п. «і» ст. 5 Декрету КМУ «Про податок на добавлену вартість» від 26.12.93 року. Дія цієї пільги була підтверджена і Законом України «Про податок на добавлену вартість», і «Про акцизний збір» від 19.11.93 року, і роз'ясненнями в листі ГДПА України від 11.05.93 року. При цьому треба враховувати, що звільнення поширюється на роботи, які здійснюються за рахунок державного бюджету; за умови обов'язкової щорічної державної реєстрації; обов'язковому наданні інформаційних карт про виконання етапу і закінчення робіт. Якщо робота виконується упродовж двох або більше років, то для отримання права на пільгу досить лише державної реєстрації цієї роботи на початку її виконання. Замовником за угодами на виконання таких робіт може виступати організація або підприємство будь-якої форми власності, котрим виділені відповідні кошти з держбюджету на такі цілі.
У Законі України від 3.04.97 року №168/97-ВР згідно із пп. 3.2.9. ст. З операції з оплати вартості фундаментальних досліджень, науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, що здійснюються за рахунок Державного бюджету України, взагалі не є об'єктом оподаткування ПДВ.
Третю групу звільнень становлять операції щодо здійснення зовнішньоекономічної діяльності: з продажу товарів (робіт, послуг), передбачених для власних потреб дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав і представництв міжнародних організацій в Україні; з увезення (пересилання) на митну територію України товарів (робіт, послуг), до яких застосовуються вищевказані пільги, та ін. (ст. 5 Закону України від 3.04.97 року №168/97-ВР).
Що стосується практики надання пільг зі сплати ПДВ, то питома вага останніх перевищує 80% від їхнього загального обсягу. Таке становище спотворює саму ідею запровадження ПДВ як податку на частину новоствореної вартості на кожному етапі виробництва товарів, виконання робіт, надання послуг, що надходять до бюджету після їх реалізації.
Слід наголосити, оскільки ПДВ є одним із основних джерел доходів Державного бюджету України, то, збільшуючи щорічно суму пільг з ПДВ, уряд спричиняє зменшення доходів бюджету та держави в цілому. Так, сума пільг з ПДВ за 9 місяців 2000 року становила 26,6 млрд. грн., або 81,4% від загального обсягу пільг, що у 5,8 разу перевищило суму фактичних надходжень із цього податку (4,6 млрд. грн.). Уся сума пільг була надана за рахунок державного бюджету. На рисунку зображено графічний аналіз сум надходжень та наданих пільг з ПДВ за період з 1998 до 2000 року (за даними ДПА України).
Порівняно з 1999 роком обсяг надходжень зі сплати ПДВ до бюджету у 2000 році дещо зменшився (на 6%), однак обсяги наданих пільг зросли в 1,2 разу.
Є підстави стверджувати, що, оцінюючи ефективність надання податкових пільг, доцільно пов'язувати їхні суми не лише з реальними втратами бюджету, а й з основними макроекономічними показниками розвитку держави. Питання про ставки ПДВ не менш рухливе, ніж проблема пільг. З моменту законодавчого закріплення ПДВ в Україні використовувалися дві ставки: 28% і 22%. Перша ставка застосовувалася при нарахуванні податку в основних випадках, друга - при реалізації товарів (робіт, послуг) за регульованими цінами й тарифами. Декрет КМУ «Про податок на добавлену вартість» від 26.12.92 року знижує ставку податку на 20%. Але тільки на три місяці, оскільки Закон України «Про Державний бюджет України на 1993 рік» поновлює в дії ставку у 28%. І все ж до кінця 1994 року Україна переходить до ПДВ в 20%.
ПДВ зі ставками 28% і 22% з'явився в Україні в 1992 році. Мабуть, головна мотивація рішення була пов'язана з реалізацією саме фіскальної функції податку, тобто формуванням значної частини бюджетних надходжень. За основу ставок ПДВ були взяті два непрямих податки, що існували в 1991 році - податок з обороту і податок з продажу. Таким чином, суму надходжень до дохідної частини бюджету, яку вони забезпечували в 1991 році, і повинен був гарантувати ПДВ зі ставками 28% і 22%.
Закріплення в нормативному акті ставки у 20% передбачає і ставку в 16,67%. Фактично йдеться про одну ставку, тільки вона використовувалася на різних стадіях нарахування податку.
Перша з них є основною і поширюється на обороти, що обчислені за цінами, які не мають ПДВ. Якщо ж використовуються ціни к тарифи, які містять ПДВ, то застосовується інша ставка - 16,67%, яка є похідною від ставки в 20%.
Для обчислення ПДВ Законом України від 3.04.97 року №168/97-ВР встановлено дві ставки податку - у розмірі 20% та «нульову».
Прийнятий порядок оподаткування ПДВ за єдиною ставкою, розмір якої залишився незмінним порівняно зі ставкою, визначеною чинним раніше законодавством щодо ПДВ, робить цей податок нейтральним відносно більшості галузей економіки, тобто не дискримінує жодну галузь та не надає жодній із них переваг.
Отже, світовий досвід та аналіз функціонування податкової системи в Україні переконує, що найефективніше економічні реформи упроваджуються тоді, коли до їх вирішення підходять комплексно. У податковій сфері, зокрема в непрямому оподаткуванні, такий підхід передбачає насамперед розширення податкової бази, істотне зменшення податкових ставок, скасування більшості податкових пільг. Зменшення податкових ставок без розширення бази оподаткування не дасть бажаних результатів і не забезпечить потрібної політичної підтримки реформ податкового законодавства, а лише активізує опір опонентів, які втрачають свої вигоди.
3. Зміни щодо ПДВ
Статтею 76 при застосуванні положень Закону №168 введено такі терміни:
Власні виробничі потреби - оприбуткування товару як основних засобів та виробничих запасів без наступної реалізації з використанням у власному виробничому оброті в ході нормального операційного циклу на власних виробничих потужностях.
Прямі договори - договори купівлі-продажу, міни, поставки та інші цивільно-правові договори між нерезидентом та резидентом, які передбачають передачу права власності на товари й укладаються резидентом - кінцевим споживачем без участі посередника.
База оподаткування ПДВ операцій з поставки товарів (робіт, послуг) не може бути нижчою, ніж фактичні витрати на їх виготовлення (придбання), тобто не нижчою від собівартості (купівельної вартості).До складу договірної (контрактної) вартості додатково включають також суми відсотків, що сплачуються (нараховуються) за договорами товарного кредиту (товарної позики, розстрочки).
Звільняються від оподаткування ПДВ:
- операції з ввезення природного газу на митну територію України відповідно до зовнішньоекономічних контрактів, укладених на виконання міжнародних договорів України;
- науково-дослідні та дослідницько-конструкторські роботи, які виконують українські підприємства за рахунок кредитних коштів, залучених під гарантії Уряду України для фінансування міжнародного проекту «Циклон-4».
Зупинено дію пунктів закону №168 (п. 31 та п. 34 ст. 73):
- 4.1 ст. 4 щодо визначення бази оподаткування;
- 5.8-5.10 ст. 5 (стосовно підтримки олімпійського, параолімпійського руху та спорту);
Перше речення пп. 7.3.6. У зв?язку з цим датою виникнення податкових зобов?язань з ПВД при ввезені (імпортуванні) товарів є дата подання митної декларації (а не дата оформлення)із зазначенням у ній суми податку, що підлягає сплаті (ст. 9 Закону №2285);
8.7 в частині здійснення експортного відшкодування ПДВ у рахунок платежів з акцизного збору.
Подовжено дію таких норм ст. 9:
11.15 ст. 11 Закону №168 до 1 січня 2006 р. за операціями з надання послуг, пов?язаних із перевезенням (переміщенням) пасажирів і вантажів транзитом через територію і порти України за переліком, що затверджує Кабінет Міністрів України;
Порядок податкового обліку зовнішньоекономічного бартеру.
Спеціальні режими ст. 9:
Не застосовується особливий порядок справляння ПДВ, встановлений Законом України «Про спеціальний режим інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків», у разі ввезення на митну територію України обладнання та комплектуючих, аналогічних тим, що виробляють вітчизняні підприємства, а також у разі ввезення сировини за винятком, який визначається Переліком Кабінету Міністрів України. Розгляд та схвалення (затвердження) нових інвестиційних та інноваційних проектів у технологічних парках здійснює Кабінет Міністрів України за поданням Національної академії наук У країни.
Зміни, внесені до закону №168 з 1 січня 2005 р:
Не застосовуватимуться правила діючих спеціальних режимів, установлених пп. 6.2.6 ст. 6, пп. 11.21 і 11.29 ст. 11 Закону №168 у зв?язку із закінченням терміну дії.
Закон №168 доповнено ст. 8 відповідно до Закону України №1878-ІV від 24.06.2004 р. (введено новий спеціальний режим оподаткування ПДВ у сфері сільського, лісового господарства, рибальства, з обробки або переробки виробленої ними продукції, крім підакцизної, а також з надання супутніх послуг).
Перехід на спеціальний режим не є обв?язковим, проте ним може скористатися будь-яка юридична або фізична особа, яка здійснює підприємницьку діяльність по тих видах, які наведено в ст. 8 Закону №168. Слід врахувати, що певний перелік видів діяльності, що підпадають під дію ст. 8, Кабінет Міністрів України ще не визначив.
Спеціальний режим оподаткування ПДВ передбачає застосування таких ставок:
- у період з 1 січня 2007 р. - 10% до операцій з продажу (поставки) сільськогосподарської продукції та продуктів переробки, виготовлених із власної сільськогосподарської сировини.;
- у період з 1 січня 2007 р. - 6% до операцій з продажу (поставки) товарів лісового господарства та рибальства, супутних їм послуг і 9% - до операцій з продажу (поставки) товарів сільського господарства і супутних їм послуг.
Статусу платників із спеціальним режимом оподаткування можуть набути сільськогосподарські підприємства, в яких обсяг оподатковуваних операцій з поставки товарів (послуг), що не є сільгосппродукцією, протягом будь-якого періоду з останніх 12 календарних місяців не повинен перевищувати 610200 грн. (сюди не входить продаж активів, що були включені до відповідної групи основних фондів і експлуатувалися рік і більше). Якщо обсяг досягне більш як 61200 грн., слід перейти на загальний режим оподаткування ПДВ з місяця, який настає за тим, у якому досягнуто перевищення.
Треба врахувати, що платник податку нового спеціального режиму не може отримати бюджетне відшкодування або включити до валових витрат суми перевищення вхідного ПДВ, обчисленого за ставкою 20% над податковими зобов?язаннями, обчисленими за нижчою ставкою. Щодо застосування спеціального режиму видано лист ДПА України від 10.11.2004 р. №21816/7/15-2317.
3. Законом України від 01.07.2004 р. №1965-IV доповнено ст. 5 Закону №168 пп. 5.13, за яким звільнюються від ПДВ операції, що здійснюються в межах наукового та технологічного співробітництва відповідно до Угоди між Україною та Європейською співдружністю про наукове і технологічне співробітництво.
Пільги будуть діяти у разі:
- здійснення безоплатної передачі на митній території України товарів, робіт, послуг, придбаних за кошти ЄС або організацій, заснованих за участю ЄС
- ввезення (пересилання) товарів на митну територію України, а також виконання (надання) робіт, послуг (за кошти, надані ЄС) для їх використання або споживання на митній території України організаціями, заснованими за участю ЄС, та/або учасниками наукового і технологічного співробітництва
Ці пільги пов'язані з цільовим використанням зазначених товарів, робіт і послуг. У випадку порушення цільового використання платник податку повинен збільшити податкові зобов'язання за результатами податкового періоду, на який припадає таке порушення, на суму ПДВ, яку потрібно було сплатити в момент ввезення (пересилання) товарів на митну територію України, виконання (надання) робіт, послуг на цій території або нарахувати на загальних підставах, а також сплатити пеню.
4. З 1 січня 2005 р. пп. 5.1.20 набуває чинності в редакції Закону України від 15.06.2004 р. №1782-ІУ, а саме звільнятимуться від ПДВ операції з будь-якої (крім першої) поставки житла або об'єктів житлового фонду, причому будь-якої особи (фізичної або юридичної) і не важливо, для яких цілей. Норми цього підпункту поширюються також на першу поставку дачних або садових будинків, а також будь-яких інших об'єктів власності, зареєстрованих як житло (житловий фонд), індивідуальних гаражів чи індивідуальних місць на гаражних стоянках.
Зупинено дію пільг на:
- операції з надання уповноваженими банками послуг з довірчого управління фондами банківського управління;
- операції з надання послуг державними службами зайнятості за переліком КМУ;
- операції з надання послуг архівними установами України;
- операції із ввезення на митну територію України товарів морського промислу;
- спеціальний режим для заготівельних підприємств.
4. Шляхи удосконалення системи стягнення ПДВ
Поліпшення системи стягнення ПДВ можна забезпечити за допомогою комплексу заходів. Першочерговими серед них, крім перегляду системи податкових пільг, також мають бути: створення спеціального резервного фонду відшкодування ПДВ; розробка науково обґрунтованої методики планування надходжень податку до державного бюджету; надання платникам податку права на отримання бюджетного відшкодування з внутрішніх операцій лише за наявності від'ємного значення податку протягом кожного з шести місячних податкових періодів; повернення до касового методу визначення дати виникнення податкових зобов'язань і права на податковий кредит, який забезпечує узгодженість руху грошей з рухом товарно-матеріальних цінностей.
Доцільно неупереджено, з позицій не групових, а державних інтересів, обговорити проблему доцільності запровадження диференційованого підходу до обкладання податком на додану вартість українського експорту. Йдеться про застосування нульової ставки ПДВ до експорту товарів з високою часткою доданої вартості та звільнення іншого експорту від сплати податку.
Зазначені пропозиції не є аксіомою, а лише спробою конкретизувати той напрям реформування ПДВ, який, на нашу думку, може стати кроком до дійсного удосконалення податку, створення такої його моделі, яка була б ефективною в специфічних умовах України.
Висновки
Аналіз теоретичних засад оподаткування доданої вартості дозволяє дійти висновку, що коріння частини проблем функціонування ПДВ криється в особливостях об'єкта оподаткування, найуживаніших принципах утримання податку та методах обчислення податкових зобов'язань. Зокрема, наслідком застосування найпоширенішого - кредитного - методу обчислення зобов'язань з ПДВ є існування часового лагу між сплатою податку в ціні придбаних матеріальних ресурсів і відшкодуванням цієї суми після реалізації виробленої підприємством продукції завдяки перерахуванню до бюджету різниці між отриманим і сплаченим податком. Величина цього лагу залежить від тривалості виробничого циклу і в деяких галузях може бути досить значною. Це не спричиняє особливих незручностей, якщо підприємства мають вільний доступ до недорогих кредитних ресурсів і можуть своєчасно поповнювати обігові кошти. Якщо ж такий доступ є обмеженим, а ресурси дорогими, то виникає їх гостра нестача. На величину лагу впливає також швидкість реалізації виробленої продукції. В умовах недостатнього сукупного попиту, низької якості та конкурентоспроможності багатьох видів продукції, що ускладнюють її реалізацію, ця вада ПДВ набуває особливої ваги і породжує значні труднощі у його застосуванні.
Поширене використання ПДВ пов'язане з низкою переваг, які стимулюють як державу, так і платника. По-перше, оподаткування витрат більшою мірою вигідне і державі, і платнику, ніж оподаткування доходів. По-друге, оскільки безпосереднім об'єктом податку виступають витрати, то різко посилюється зацікавленість у зростанні доходів. По-третє, від ПДВ значно складніше ухилятися і, отже, з ним пов'язано менше порушень.
Список використаних джерел
1. Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. №168/97 ВР із змінами та доповненнями.
2. Закон України «Про державний бюджет України на 2005 рік» від 27.11.2003 р. №1344-IV із змінами та доповненнями.
3. Закон України «Про державний бюджет України на 2006 рік» від 23.12.2004 р. №2285-IV.
4. Фінанси України. - №7, 2007.
5.Фінанси, податки, кредит. - №12, 2006.
6. Бухгалтерській облік і аудит. - №1, 2007.
