адастрові оцінки переглядаються кожні 10 років, а в проміжку до чинних норм Міністерство фінансів має право вводити поправочні коефіцієнти.При обчисленні доходів від будівель у розрахунок приймаються міські будинки, дачі, майстерні й інші будівлі, використовувані власниками для проживання або здачі внайми. Подібна практика не поширюється на сільськогосподарські будівлі (приміщення для утримання худоби, зберігання сільськогосподарської продукції й т.д.), а також різні допоміжні будівлі торговельних підприємств (склади й т.п.).Дохід від будівель, як уже вказувалося, визначається відповідно до кадастрових коефіцієнтів, однак у ряді випадків робиться відступ від загального правила. Так, якщо будівля не може бути використана за призначенням або здана в оренду без згоди власника, кадастрова оцінка скорочується на 70%. І навпаки, кадастрова оцінка збільшується на 300%, якщо будинок, розташований у густонаселених комунах із числом жителів більше 300 тис. чоловік, не використовується власником і не здається ним у найм. Тарифи також зростають (на 30%) стосовно другого будинку (не за основним місцем перебування) власника.Дохід від володіння землею обчислюється на основі застосування списків оцінної вартості, установленої для кожного типу й класу землі відповідно до умов кадастрового закону. Дохід від будинків обчислюється на основі застосування списків оцінної вартості, установленої для кожного типу й класу будинків або на основі їхнього віднесення до спеціальної або специфічної цілі на основі прямої оцінки відповідно до умов кадастрового закону [14].Якщо протягом 3-літнього періоду фактичний загальний дохід, отриманий від будівлі, відрізняється від кадастрового доходу більш ніж на 50%, то податковий орган може повторно оцінити класифікацію власності в кадастрі. Фактичний загальний дохід представляє загальну суму орендної плати від орендних договорів, а у випадку їхньої відсутності розмір орендної плати за порівнянну власність на тій же території.Зайняті власником будівлі вважаються такими, що приносять оподатковуваний дохід для власника тільки для цілей оподатковування доходів фізичної особи. Однак, оцінний дохід зайнятого власником житла не обкладається податком, оскільки допускається застосування податкових відрахувань у розмірі оцінного доходу. Оцінний дохід від інших будинків, що перебувають додатково у власності власника житла або його родини або використовуються для ведення бізнесу або професійної діяльності, які використовуються власником або його родиною як друга резиденція або інакше зберігається в їхньому розпорядженні, збільшується на одну третину.Дохід від нерухомості, розташованої за рубежем, не підпадає під кадастрову систему оподатковування. Дохід, отриманий від неї, розглядається як інший дохід.Інвестиційний дохід містить у собі відсотки, дивіденди й інші надходження, роялті, доходи від нерухомості й ін.Податком обкладаються відсотки, отримані від позичок, депозитів, поточних рахунків, цінних паперів, включаючи різницю між отриманим по них доходом при погашенні й ціною придбання.Роялті включають дохід, отриманий від використання третіми особами інтелектуальної власності, патентів, винаходів. Роялті розглядаються як професійний дохід, якщо він отриманий автором або винахідником. Чинне законодавство дозволяє здійснювати податкові відрахування в розмірі 25% від загального розміру отриманого доходу, тільки у випадку, якщо активи, що приносять роялті, були придбані виходячи із цих міркувань [8, c.164].Категорія б) включає всілякі види грошової ренти - відсотки за поточними позиками і депозитними рахунками у банках, облігаціями і іншими цінними паперами, виграшами у лотереях, аннуїтетами тощо. Особливість цієї категорії доходів полягає в тому, що вилучення податку здійснюється в більшості випадків у джерела, тому ці суми не включаються в оподатковуваний дохід фізичної особи. При цьому ставка податку у випадку його вилучення в джерела є єдиною для всіх платників податків незалежно від загального розміру їх доходу [14].Категорія в) фактично поєднує всі трудові доходи. Вона підрозділяється на доходи від роботи за наймом й доходи осіб вільних професій. Власне дохід від роботи за наймом складається не тільки із платні, але й із всіх видів компенсацій як у грошовій, так і в інших формах, отриманих протягом податкового періоду платником податків, включаючи будь-яку компенсацію, отриману як поділ прибутку у відносинах зайнятості, а також компенсацію видатків, пов'язаних зі здійсненням трудових обов'язків і отриманих безкоштовних платежів.Не включаються в дохід наступні види виплат:1. Видатки на охорону здоров'я, оплачені підприємцем і працівником фондам, що забезпечують охорону здоров'я й добробут відповідно до умов закону, колективними трудовими контрактами, угод і інструкцій у розмірі до 3615,2 євро.2. Вартість послуг, забезпечених підприємцем для вигоди всіх працівників або груп працівників для освіти, відпочинку й релігійних цілей, включаючи внески у видатки для дитячих садків і навчання для членів сімейства.3. Платежі, зроблені всім працівникам або певним категоріям після виникнення спеціальних подій у розмірі до 258,23 євро за податковий період; спеціальні субсидії для особистих або сімейних потреб; виплати, зроблені працівникам, що стали жертвам шахрайства в спеціальних обставинах.4. Внески соціального забезпечення, оплачені підприємцем і працівником організаціям або фондам, єдиною метою яких є соціальний добробут або вигода відповідно до умов закону й ін.Пенсії всіх типів і допомоги, розцінені як еквівалент пенсії, є доходом від зайнятості. Однак, фінансовий компонент аннуїтетів (рент) кваліфікованого плану пенсій розглядається як дохід від капіталу й підлягає оподаткуванню по ставці 12,5%.Винагорода, виплачувана директорам компаній, асоціацій і інших юридичних осіб, розглядається як дохід від зайнятості (роботи за наймом).До 8 тис. євро, отриманих італійським резидентом від зайнятості на постійній основі в прикордонних зонах і сусідніх регіонах, не включаються в оподатковуваний дохід. Крім того, оподатковуваний дохід від зайнятості на постійній основі за кордоном дорівнює сумі, яка щорічно визначається Міністерством праці. Цей режим застосовується відносно працівника, що відсутній за кордоном більш ніж 183 дні в будь-якому 12 місячному періоді.Допомоги й компенсація видатків для відряджень у межах муніципалітету, де здійснюється бізнес, включаються в оподатковувані доходи від зайнятості. Якщо поїздка має місце поза муніципалітетом, то компенсації в межах 46,48 євро в день виключаються з податкової бази, а при закордонних відрядженнях - до 77,47 євро в день.Транспортні видатки не включаються в дохід у будь-якому разі [8, c.164-165].Доходи осіб, що працюють за наймом, є головним джерелом надходжень по прибутковому податку з фізичних осіб, їхня питома вага в загальній сумі оподатковуваного доходу перевищує 80% [14].Професійний дохід містить у собі дохід від звичайної самостійної діяльності, відмінної від підприємницької, у т.ч. від мистецтва й т.п.Оподатковуваний дохід визначається як різниця між отриманими доходами й понесеними витратами, включаючи витрати на оплату послуг готелів, ресторанів і розваг у розмірі до 2% від отриманих доходів, а також амортизацію основних коштів, використовуваних для професійної діяльності. Амортизація основних коштів, які більшу частину податкового періоду не використовуються винятково для професійних цілей, включається до складу витрат тільки в розмірі 50% від сум, що визнаються для цілей оподатковування в інших випадках [8, c.165].Категорія г) стосується доходів дрібної, некорпорованої буржуазії, що має приватні комерційні підприємства. Прибуток від цих підприємств обчислюється так само, як і прибуток корпорацій, однак для податкових цілей розглядається як індивідуальний дохід власника [14].Підприємницький дохід фізичної особи обчислюється на основі застосування правил розрахунку прибутку для цілей оподаткування прибутку підприємств із деякими особливостями. Ділові витрати фізичної особи віднімаються від доходу наростаючим підсумком тільки в тій мірі, у якій вони використовуються для добування оподатковуваного доходу. Вони можуть бути відняті тільки за умови, що точно визначені й установлений податковий період, до якого вони належать [8, c.165].Доходи сімейного підприємства відповідно до Цивільного кодексу повинні розподілятися пропорційно кількості і якості праці, виконуваної членами родини. Однак у відношеннях з податковими органами цей дохід ділиться на рівні частини між всіма учасниками підприємства, що дає можливість главі родини скоротити обсяг оподатковуваного доходу, до якого відповідно застосовувалися вже більш низькі прогресивні ставки. Дохід, що розподіляється між учасниками, не повинен перевищувати 49% загального доходу підприємства.Оподатковуваний дохід сімейних підприємств визначається відповідно до загального положення, однак при цьому є деякі допущення. У зв'язку з тим, що дрібні підприємства ведуть бухгалтерську звітність за спрощеною схемою, не всі види витрат даного підприємства документально підтверджуються. Для визначення цих витрат використовується наступне правило: обсяг неврахованих витрат дорівнює 3% з доходів до 12 000 000 лір, 1% від 12 000 000 до 150 000 000 лір, 0,5% від 150 000 000 до 180 000 000 лір (у сучасних умовах - еквівалент у ЄВРО) [14].За загальним правилом, підприємницький дохід обкладається за прогресивними ставками податком на доходи фізичних осіб. Однак, фізичні особи, що організують новий бізнес або професійну діяльність, можуть вибрати заміну у вигляді оподатковування за ставкою 10%. Дане право передбачене тільки для перших 3 років діяльності й тільки в тому випадку, якщо виторг не перевищує 30987,41 євро для сфери послуг і 61974,83 євро для інших видів діяльності. Фізичні особи, що постійно здійснюють невелика діяльність (дохід не перевищує 25822,84 євро), можуть вибрати заміну у вигляді оподатковування за ставкою 15%, не обмежену в часі [8, c.166].
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6
