Удосконалення механізму оподаткування юридичних осіб у сучасних умовах
p align="left">- оскільки підприємство займається, в основному, перепродажем товарів, то фактична сплачена сума податку ПДВ до бюджету, як різниця отриманого та сплаченого ПДВ становить 2,1 - 2,7 % від суми доходу від реалізації, тобто працює механізм мінімізації сплати податку ПДВ, характерний для чистого перепродажу товарів; - акцизний збір, який підприємство сплачує як прямий імпортер алкогольної продукції, становить у 2002 -2003 роках рівень 0,2 - 0,25 % від валового доходу реалізації;
- дивідендна доходність акцій підприємства у звітному році знизилася з 1,53% річних(2001 - базова) до 0,99% річних (2002 - звітна) та до 0,27% річних (2003 рік), що є явно недостатнім рівнем доходності при номінальній ставці вартості грошей по обліковій ставці НБУ - (7 - 9) % річних та ставках процентів по депозитах 13 - 17 % річних;
3.1.3 Вплив податків на фінансово-господарську діяльність СП З ІІ “КИПАРИС”
В табл.В.2 - В.4 Додатку В наведені результати нарахування та сплати СП “КИПАРИС” податків та зборів за 2002 - 2004 роки у розрізі окремих податків та зборів по бюджетній класифікації.
Рис. 3.1 - Мінімізація сплаченої суми податку на додану вартість СП “КИПАРИС” за рахунок зближення податкових зобов'язань та податкового кредиту у 2002 році (за даними щомісячних декларацій по ПДВ)
На рис. 3.1 наведені результати аналізу декларацій СП “КИПАРИС” по нарахуванню до сплати непрямих податків - ПДВ та акцизного збору з імпортування алкогольних напоїв.
Рис. 3.2 - Мінімізація сплаченої суми податку на додану вартість СП “КИПАРИС” за рахунок зближення податкових зобов'язань та податкового кредиту у 2003 році (за даними щомісячних декларацій по ПДВ)
Як показують графіки на рис.3.2 - 3.4 СП “КИПАРИС”:
- у 2003 році вдалося зменшити фактичну сплату податку ПДВ до бюджету (різницю між податковим зобов'язанням та податковим кредитом) у 1,7 рази у порівнянні з 2002 роком, тобто в середньому - 1,5% від валового доходу;
- сплата акцизного збору стабілізувалась на рівні 0,22 -0,26 % від валового доходу
Рис. 3.3 - Динаміка фактичної долі сплати непрямих податків СП “КИПАРИС” до бюджету від валового доходу при продажу товарів кінцевим споживачам у 2001 - 2003 роках
Таким чином, загальні втрати СП “КИПАРИС” на сплату непрямих податків на споживання з ціни товару до бюджету становлять приблизно 1,7 % від валового доходу, що практично мінімізує вплив непрямих податків на фінансово-господарську діяльність торгового посередника - СП “КИПАРИС”.
Аналіз графіків рис. 2.5 та таблиць В.2-В.4 додатку В показує, що як платник податків СП “Кипарис” сплачує основні податки:
1102 - Податок на прибуток (поза собівартістю);
1401 - Податок на додану вартість (поза собівартістю);
130502 - Земельний податок (в собівартості);
1606 - Збір на розвиток виноградарства (в собівартості);
Рис. 3.4 - Структура сплачених податків (без відшкодування ПДВ) СП “Кипарис” у 2002 - 2004 роках
3.2 Бюджетоформуюча структурна роль прямих та непрямих податків у формуванні доходів Державного бюджету по України та по Дніпропетровській області
Основні засади бюджетної системи України, її структура, принципи, правові засади функціонування, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства регулюються Бюджетним Кодексом України.
Бюджетна система України складається з державного бюджету та місцевих бюджетів. Бюджетами місцевого самоврядування визнаються бюджети територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об'єднань. Місцевими бюджетами визнаються бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети, бюджети районів у містах та бюджети місцевого самоврядування.
Зведений бюджет є сукупністю показників бюджетів, що використовуються для аналізу і прогнозування економічного і соціального розвитку держави. Зведений бюджет України включає показники Державного бюджету України, зведеного бюджету Автономної Республіки Крим та зведених бюджетів областей та міст Києва і Севастополя.
Доходна частина Державного бюджету України щорічно формується згідно нормативів Бюджетного Кодексу України по закріпленню загальнодержавних податків і зборів та щорічного перерозподілу деяких податків і зборів між Державним та місцевими бюджетами у вигляді процентних норм. На графіках рис. 3.5 - 3.7 наведені результати статистичної обробки структури доходної частини Державного бюджету України [4], [5], [6], [33] в частині структуризації долі прямих та непрямих податків та їх динаміки.Рис. 3.5 - Структура доходів Державного бюджету України за 2002 рік Рис. 3.6 - Структура доходів Державного бюджету України за 2003 рікРис. 3.7 - Структура доходів Державного бюджету України за 2004 рікДослідження, проведені в дипломній роботі, фіксують висновок, що при формуванні доходів Державного бюджету з 1999 року найбільшу роль відіграють податкові надходження від непрямих податків.
Так сумарна доля основних трьох непрямих податків (податок на додану вартість, акцизний збір та мито) в доходах Державного бюджету України в 2002 - 2004 роках становить:
- 2002 рік - 40,83 %;
- 2003 рік - 38,81 %;
- 2004 рік - 45,82 %;
При цьому дослідження динаміки перерозподілу структури непрямих податків в доходній частині Держбюджету України показує, що:
- доля ПДВ поступово знизилась з 35% (1997) до 29%(2004);
- доля внутрішніх акцизів зросла з 4 %(1997) до 9%(2004);
- доля акцизів на імпорт стабільна та становить близько 1%;
- доля ввізного мита на імпорт зросла з 4,0%(2002) до 5%(2004);
- доля вивізного мита на експорт зросла з 0,1%(2002) до 1%(2004);
Таким чином, структура непрямих податків в Україні має тенденцію розвитку у напрямку збільшення специфічних акцизів на обмежену групу споживачів товарів та зниження податкового тиску універсальними акцизами на масові групи споживачів
Сумарна доля основних прямих прибуткових податків на доходи підприємств та громадян поступово знизилась від 22-23% у 2002-2003 роках до 20% у 2004 році.
Третім основним джерелом доходів Держбюджету є надходження від державної власності (рента на природні ресурси та дивіденди від участі в роздержавлених корпораціях) та надходження бюджетних установ, доля якого зростає від 12% (2002) до 18-19% (2003-2004).
Дніпропетровська область є однією з найбільших за площею областей України. Вона займає 31,9 тис. кв. км, що складає 5,3 % від території держави.
На Дніпропетровщині проживає 3669,1 тис.чоловік, що складає 7,5 % населення України. За кількістю населення область займає друге місце в державі (після Донецької), за густотою населення (116 чол. на 1 кв.км) - третє (після Донецької і Львівської областей).
Таблиця 3.1 - Структура податкових надходжень до зведеного бюджету по Дніпропетровській області за 2002 - 2004 роки
Найбільші суми в Дніпропетровській області надходять по податку на прибуток підприємств, податку з доходів фізичних осіб, ПДВ з вироблених в Україні товарів (без врахування відшкодування), які в загальній сумі мобілізації складають 78,6 відс.
3.3 Критерії удосконалення основних бюджетоутворюючих податків з юридичних осіб в проекті Податкового Кодексу України
3.3.1 Напрямки реформування податку на додану вартість
Досвід країн із ринковою економікою дає безпосередні підстави стверджувати, що сучасні податкові системи не є нейтральними щодо забезпечення структурних змін та інноваційного розвитку національних економік. Податкові інструменти виступають одним з елементів механізмів економічного стимулювання інноваційного розвитку та структурних змін.
Менш досліджений вплив конкретно непрямих податків на структурний та інноваційний розвиток. Здебільшого висловлюється теза про їхню нейтральність щодо виробництва, в кращому разі визнається їхній опосередкований вплив на структуру споживчого попиту.
Дослідження з різних аспектів дії ПДВ, дозволяють зробити висновок, що негативний вплив вказаного податку зумовлений тим, що його імплантація в податкову систему України була зроблена без належного знання особливостей його дії та бодай мінімального експертного обґрунтування.
Однією з причин цього стала поспішність у впровадженні ПДВ, що став застосовуватися в Україні з 1992 року. Відомо, що ряд країн, економіка яких успішно розвивається, наприклад, США, не використовують ПДВ. Проте менш відомо, що тривалий час уникали вказаного податку й деякі наші сусіди - країни Центральної та Східної Європи, що випереджають Україну в ході економічної трансформації і розглядаються як зразок для наслідування Україною. Це стосується, зокрема, Чехії та Словенії. В Словенії, зокрема, ПДВ був впроваджений в умовах економічного піднесення з 1 липня 1999 р. в процесі уніфікації національного податкового законодавства з вимогами ЄС. Та й Польща впровадила ПДВ не в перший, а лише на четвертий рік трансформації своєї економіки - у 1993 р., вже після приборкання інфляції. При цьому у 1993 р. у Польщі ще паралельно діяли як податок з обороту, що замінювався ПДВ, так і останній. Тобто відповідним службам країни, воєводств, підприємств була надана можливість протягом 3-4 років ознайомитися з ПДВ, підготуватися до його впровадження.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15
