Управління фінансами
p align="left">Самофінансування засноване на використанні власних фінансових ресурсів суб'єктів господарювання, При недоліку власних засобів підприємство (організація) може скоротити деякі свої витрати, скористатися позиковими засобами, використовувати операції з цінними паперами.Кредитування - це такий спосіб фінансового забезпечення відтворювальних витрат, при якому витрати суб'єкта господарювання покриваються за рахунок позички банку, наданої на засадах терміновості, платності і зворотності.
Державне фінансування здійснюється на безповоротній основі за рахунок засобів бюджетних і позабюджетних фондів, формованих на різних рівнях державного керування в процесі розподілу і перерозподілу частини національного доходу. За допомогою такого фінансування держава цілеспрямовано перерозподіляє фінансові ресурси між виробничою і невиробничою сферами, галузями економіки і територіями країни, між формами власності, окремими групами і шарами населення.
Для забезпечення безперебійного й ефективного фінансування відтворювальних витрат велике значення мають фінансові резерви, роль яких в умовах переходу до ринку значно зростає. Фінансові резерви здатні забезпечити безперервний кругообіг засобів у суспільному відтворенні навіть при виникненні значних втрат або настанні непередбачених подій. Вони можуть створюватися самими суб'єктами господарювання за рахунок власних фінансових ресурсів (самострахування), їхніми управлінськими структурами (на основі нормативних відрахувань), спеціалізованими страховими організаціями (методом страхування) і державою (резервні фонди в бюджетах різних рівнів).
Формування великих фінансових резервів у руках суб'єктів господарювання малоефективне з економічної точки зору. Більш доцільним є формування резервів бюджетним методом і методом страхування, тому що тут досягається більш висока оборотність резервуємих засобів
1.2 Законодавча база в процесі управлінняАкти державного управління мають ряд властивостей та ознак, що дозволяють класифікувати їх за багатьма різними критеріями: за юридичними властивостями; за органами, що їх видають; за порядком їх видання; за формою; за часом та територією дії тощо. Найбільш важливе значення має класифікація за юридичними властивостями та за органами, що видають акти. За юридичними властивостями акти державного управління поділяються на два види: нормативні та індивідуальні акти. Подібний поділ актів зумовлений правотворчою та правозастосовною формами управлінської діяльності. Нормативні акти державного управління містять у собі загальні правила поведінки, які регулюють однотипні явища, визначені види суспільних відносин. Вони розраховані у більшості випадків на тривалий час, їх дія, як правило, не вичерпується однократним застосуванням. Нормативний акт застосовується завжди, коли який-небудь суб'єкт вступає до сфери відносин, що регулюються цим актом. Характерною ознакою нормативного акту є відсутність у ньому конкретно-визначеного суб'єкта. Індивідуальні акти державного управління - акти застосування норм права до конкретних фактів, випадків. Вони встановлюють, змінюють чи припиняють конкретні адміністративно-правові відносини, завжди адресовані певним суб'єктам конкретних відносин Розглядаючи співвідношення нормативних та індивідуальних актів, треба мати на увазі, що фактично велика кількість актів державного управління містить одночасно норми права і конкретні індивідуальні приписи. Подібні акти, є за своєю природою змішаними Розглянемо класифікацію актів державного управління за органами, що їх видають та порядок оприлюднення та набуття чинності цих актів. Це - акти, що видаються Президентом України, Кабінетом Міністрів України, центральними та місцевими органами виконавчої влади.1. Президент України на основі та на виконання Конституції і законів України видає укази і розпорядження, які є обов'язковими до виконання на території України (ст.106 Конституції України). Згідно ст.4 розділу XV Перехідні положенняФінанси регулюють такі закони : бюджетний кодекс, закон "Про бюджет" Закон "Про оподаткування"1.3 Співпраця міністерства фінансів з міжнародними фінансовими організаціямиНа сьогодні співробітництво України з Групою Світового банку - кредитна установа, головна мета якої полягає у наданні допомоги країнам для їх інтеграції у світову економіку та сприянню тривалому економічному зростанню і зниженню рівня бідності у країнах, що розвиваються. До структури Світового банку входять Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР), Міжнародна фінансова корпорація (МФК), Міжнародна асоціація розвитку (МАР) і Багатостороннє агентство гарантій та інвестицій (БАГІ).
Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР).
Головною установою Світового банку є Міжнародний банк реконструкції та розвитку, що був створений у 1944 році. Це одна з найбільших і найвпливовіших у світі міжнародних фінансово-кредитних установ.
Згідно зі статей Угоди метою банку є:
o сприяння реконструкції і розвиткові територій його членів шляхом інвестування капіталу для відродження економік, зруйнованих війною;
o сприяння інвестуванню іноземного капіталу шляхом гарантування або участі у позиках та інших інвестиціях, що здійснюються іноземними інвесторами;
o сприяння довгостроковому збалансованому зростанню міжнародної торгівлі та підтримки рівності і збалансованості у розрахункових балансах шляхом заохочення міжнародного інвестування у розвиток виробничих ресурсів своїх членів.
Членство у МБРР є відкритим для всіх членів МВФ.
Україна вступила до МБРР 3 вересня 1992 року відповідно до Закону України від 3 червня 1992 року №2402-XII "Про вступ України до Міжнародного валютного фонду, Міжнародного банку реконструкції і розвитку, Міжнародної фінансової корпорації, Міжнародної асоціації розвитку та Багатостороннього агентства по гарантіях інвестицій".
Міжнародна фінансова корпорація (МФК).
Міжнародна фінансова корпорація поряд з МБРР входить до групи Світового банку. Ця міжнародна організація була створена 1956 року з ініціативи США.
Корпорація має на меті сприяти економічному розвиткові шляхом підтримки зростання продуктивності приватного підприємництва у країнах-членах корпорації, передусім у найменш розвинених регіонах, що доповнює діяльність МБРР. У співпраці з приватними інвесторами корпорація допомагає фінансувати створення, вдосконалення і розширення приватних підприємств з високою продуктивністю, що сприятиме розвиткові країн-членів корпорації завдяки капіталовкладенням без гарантій їх погашення відповідними урядами.
Членами корпорації можуть бути лише члени МБРР.
МФК за організаційною структурою і методами управління побудована аналогічно до МБРР.
МФК має Раду керуючих, Раду директорів, голову Ради директорів, президента і персонал для виконання зобов'язань корпорації.
Міжнародна асоціація розвитку (МАР)
Міжнародна асоціація розвитку була створена як філія МБРР у 1960 році.
Метою асоціації є підтримка економічного розвитку, збільшення продуктивності і життєвих стандартів життя у менш розвинутих країнах світу, що є членами асоціації, в особливості запровадження фінансування для задоволення важливих потреб їх розвитку на сприятливіших умовах для балансу платежів, ніж надаються звичайними кредитами і таким чином продовження завдання розвитку МБРР та підтримки його діяльності.
Для досягнення поставленої мети МАР надає безпроцентні кредити на 35-40 років. Погашення кредитів починається з 11-го року після початку їх використання. МАР стягує 0,75% комісійних.
Членами асоціації можуть бути лише члени МБРР.
МАР за організаційною структурою та методами управління побудована аналогічно до МБРР.
Асоціація має Раду керуючих, виконавчих директорів, президента і персонал, необхідний для виконання визначених зобов'язань.
Багатостороннє агентство з гарантій інвестицій (БАГІ)
Країни-члени Світового банку створили у 1988 році Багатостороннє агентство з гарантій інвестицій, що страхує капіталовкладення від політичного ризику, на випадок експропріації, війни, зриву контрактів, інших форс-мажорних обставин.
Головним завданням БАГІ є стимулювання потоку інвестицій на виробничі цілі між країнами -членами та особливо в країни, що розвиваються, доповнюючи таким чином діяльність МБРР, МФК та інших міжнародних фінансових організацій.
Членами БАГІ можуть бути лише члени МБРР.
БАГІ за організаційною структурою і методами управління побудована аналогічно до МБРР.
Агентство має Раду керуючих, Раду директорів, президента і персонал для виконання зобов'язань БАГІ.
Світовим банком здійснюється в рамках прийнятої банком в жовтні 2003 року Стратегії в питаннях допомоги Україні на період 2004-2007 роки. [11]
Нова стратегія Світового банку допомоги Україні базується на пріоритетах України, зокрема, щодо забезпечення стійкого економічного зростання, подолання бідності та становлення середнього класу, сприяння людському розвитку, захист навколишнього середовища, поступова інтеграція у світову економічну та фінансову системи, зменшення регіональних дисбалансів, подальший прогрес на шляху прозорості, підзвітності та відповідальності уряду.
Стратегія передбачає широку програму кредитної та дослідницької діяльності. Протягом реалізації нової стратегії загальний обсяг запозичень від Світового банку в рамках, передбачених базовим сценарієм кредитування, складатиме від 1,8 до 2,4 млрд. дол. США.
Ключову роль в стратегії відіграє "Програмна системна позика" (ПСП). Проект Програмної системної позики - найбільш комплексний проект за період співробітництва України і банку, який включив у себе заходи щодо реформування ключових секторів економіки України.
Метою проекту є підтримка конкретних результатів, які було досягнуто в рамках програми структурних реформ уряду України, у п'яти тематичних напрямках: посилення фінансової дисципліни, державна регуляторна політика, права власності, підзвітність державного сектору, управління соціальними та екологічними ризиками. В 2001 році здійснено перший етап проекту "Програмна системна позика", за яким Україна отримала позику на суму 250 млн. дол. США.
Нині триває реалізація другого етапу ПСП. На переговорах в липні 2003 року українська сторона досягла домовленості з банком щодо виділення коштів ПСП-2 позики двома траншами (перший транш - 75 мільйонів доларів США та другий транш - 175 мільйонів доларів США). В минулому році Україна виконала умови, необхідні для надання коштів першого траншу за "Програмною системною позикою -2". 19 грудня 2003 року угода про позику набула чинності та були отримані кошти в розмірі 75 млн. доларів США. Україна вже виконала ряд умов, необхідних для отримання коштів другого траншу: ліквідовано бюджетну заборгованість з соціальних виплат, створено правову базу для реєстрації та виконання забезпечених угод (для рухомого та нерухомого майна), створено автоматизовану систему виконання бюджету АС „Казна", яку впроваджено в усіх обласних управліннях Держказначейства, зменшено податкові пільги та вилучення для різних галузей економіки, ухвалено Закон України „Про загальнообов'язкове держане пенсійне страхування". Стратегія допомоги Україні передбачає впровадження банком інвестиційних проектів. Характерною рисою стратегії допомоги Україні є її соціальна спрямованість. Увагу зміщено з питань розвитку окремих галузей економіки на вирішення соціальних проблем, що існують в Україні, зокрема, це підтримка охорони здоров'я, боротьба з епідеміями, розвиток місцевих громад, скорочення бідності, вирішення соціальних проблем, пов'язаних з реструктуризацією вугільної галузі.
На завершальній стадії впровадження знаходиться проект „Розвиток системи казначейства", (загальна сума проекту 16,4 млн. дол. США, використано станом на 01.11.2004 року 15,71 млн. дол. США). Проект, метою якого було створення розвинутої комп'ютеризованої казначейської системи як ефективного інструменту виконання державного бюджету та управління державними коштами, став найбільш успішним та результативним, який визнається Всесвітнім банком та Міжнародним валютним фондом.
