Управління фінансами товариств з обмеженою відповідальністю
p align="left">Якщо ТОВ засновується кількома особами, ці особи у разі необхідності визначити взаємовідносини між собою щодо створення товариства укладають договір у письмовій формі, який встановлює порядок заснування товариства, умови здійснення спільної діяльності щодо створення товариства, розмір статутного капіталу, частку у статутному капіталі кожного з учасників, строки та порядок внесення вкладів та інші умови.Згідно з Цивільним кодексом [1] договір про заснування ТОВ не є установчим документом. Подання цього договору при державній реєстрації товариства не є обов'язковим. Якщо ж звернутися до Закону України "Про господарські товариства" в цьому питанні виникають суперечності. Адже згідно зі ст. 4 даного Закону договір про заснування ТОВ включається до переліку установчих документів. [3, ст. 4]
За допомогою зазначеного договору стає можливим регулювання взаємовідносин між учасниками товариства.
Установчим документом товариства з обмеженою відповідальністю (згідно з Цивільним Кодексом та Законом України "Про господарські товариства" [2,3]) є статут. Він є основним документом, що визначає діяльність товариства.
В першу чергу, статут є установчим документом, що затверджується засновниками та регулює питання щодо створення, діяльності та ліквідації товариства. За загальними умовами він повинен містити наступні відомості: найменування товариства, вид товариства, його місцезнаходження, юридичну адресу, предмети та цілі його діяльності, склад засновників та учасників, органи управління товариством, їх компетенцію, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до товариства та виходу з нього. Крім того, у Цивільному Кодексі України наведені певні вимоги саме щодо змісту статуту товариств з обмеженою відповідальністю. Згідно зі ст. 143 Цивільного Кодексу України статут ТОВ має містити також відомості про: розмір статутного капіталу з визначенням частки кожного з учасників, розмір та порядок формування резервного фонду, порядок передання (переходу) часток у статутному фонді. [2, ст. 143]
Статут ТОВ зі всіма наступними змінами зберігається в органі, що здійснив державну реєстрацію товариства, і є відкритим для ознайомлення.
Одним з найбільших недоліків вище проаналізованих нормативно-правових актів, на нашу думку є те, що вони дублюються. Деякі статті глави 2 Закону України "Про господарські товариства" [3] майже дослівно повторюють статі Цивільного Кодексу [2], що містяться у главі 8 §1 п.4 "Товариство з обмеженою відповідальністю". Звісно, Закон створюється на основі Кодексу, який є основним нормативно правовим-актом, але таке відверте "переписування" цілих статей свідчить лише про недосконалість вітчизняного законодавства. Положення статей Кодексу мають бути уточнені та приведені у відповідність до сучасних умов господарювання в Законі, а не просто перенесені до нього, як наприклад сталося зі ст. 147 Цивільного Кодексу України "Перехід частки (її частини) учасника у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю до іншої особи" [2], яка в Законі України "Про господарські товариства" є ст. 53 і звучить дослівно.
Товариство як юридична особа зобов'язане пройти державну реєстрацію. Процес цієї реєстрації регулюється Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.2003 № 755-IV. [2, 4]
Порядок проведення державної реєстрації юридичних осіб включає, зокрема:
- перевірку комплектності документів, які подаються державному реєстратору, та повноти відомостей, що вказані в реєстраційній картці;
- перевірку документів, які подаються державному реєстратору, на відсутність підстав для відмови у проведенні державної реєстрації;
- внесення відомостей про юридичну особу до Єдиного державного реєстру;
- оформлення і видачу свідоцтва про державну реєстрацію та виписки з Єдиного державного реєстру.
Зміни до установчих документів юридичної особи також підлягають обов'язковій державній реєстрації шляхом внесення відповідних змін до записів Єдиного державного реєстру в порядку, встановленому даним Законом.
Для проведення державної реєстрації юридичної особи засновник (засновники) ТОВ або уповноважена ними особа повинні особисто подати державному реєстратору (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) такі основні документи:
1) заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації юридичної особи;
2) два примірники установчих документів;
3) документ, що засвідчує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації юридичної особи.
4) відомості про формування статутного капіталу у розмірі 100 мінімальних заробітних плат:
- грошима 50 % - квитанція банку.
- майном - перелік майна, його характеристики та вартість.
Якщо засновниками ТОВ є фізичні особи, то необхідно подати:
- ксерокопії паспортів і ідентифікаційних кодів засновників, директора, бухгалтера;
- договір оренди або купівлі-продажу приміщення.
Якщо одним із засновників виступає юридична особа, то додатково необхідно подати такі документи:
- рішення засновника про створення або участь у товаристві;
- нотаріально завірені копії документів засновника-юридичної особи: свідоцтва про державну реєстрацію; статуту; довідка зі статуправління; довідки за формою 4-ОПП.
Якщо одним із засновників виступає юридична особа-нерезидент, то додатково необхідні такі документи:
- виписка з торгового, банківського чи судового реєстру (аналог вітчизняного Свідоцтва про державну реєстрацію), переведена на українську мову і легалізована в консульській установі України;
- доручення від засновника на право представника представляти інтереси засновника-нерезидента.
Після того, як всі документи були подані державний реєстратор здійснює їх перевірку і за відсутності підстав для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи державний реєстратор повинен внести до реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи ідентифікаційний код відповідно до вимог Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та внести до Єдиного державного реєстру запис про проведення державної реєстрації юридичної особи на підставі відомостей цієї реєстраційної картки.
Дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації юридичної особи є датою державної реєстрації юридичної особи. Строк державної реєстрації юридичної особи не повинен перевищувати три робочих дні з дати надходження документів для проведення державної реєстрації юридичної особи.
Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи повинно бути оформлено і видано (надіслано рекомендованим листом за описом вкладення) засновнику або уповноваженій ним особі державним реєстратором не пізніше наступного робочого дня з дати державної реєстрації юридичної особи. Разом із свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи засновнику або уповноваженій ним особі видається (надсилається рекомендованим листом) один примірник оригіналу установчих документів з відміткою державного реєстратора про проведення державної реєстрації юридичної особи.
Взаємовідносини ТОВ, як юридичних осіб, з державою регулюються Законами України "Про систему оподаткування" [7], "Про оподаткування прибутку підприємств" [5], Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" [6] та іншими.
У Законі "Про систему оподаткування" [7] приводиться загальна характеристика понять податків, зборів, платників податків, тощо. Також в цьому Законі зазначено які загальнодержавні податки та збори справляються на території України (ст. 14-15) та порядок їх сплати (ст. 17). У 20 статті Закону визначений порядок контролю за сплатою податків - "Контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється державними податковими органами та іншими державними органами в межах повноважень, визначених законами. За стягнення податків і зборів (обов'язкових платежів), які не передбачені цим Законом, посадові особи державних податкових органів та інших державних органів несуть відповідальність згідно з законами України". [7, ст. 20]
Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" [6] визначає загальні засади оподаткування суб'єктів господарської діяльності. В даному законі дані визначення таким поняттям як платники податків (юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції), податкове зобов'язання (зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом України), податкова декларація (документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору) та ін.
Даний Закон регулює відносини платників податків з бюджетом: порядок нарахування податків, їх сплати, контроль за виконанням закону, визначає заходи здійснювані у разі порушення податкового законодавства.
Закон "Про оподаткування прибутку підприємств" [5] окреслює засади оподаткування товариств з обмеженою відповідальністю, як юридичних осіб, податком на прибуток. В даному Законі визначаються: платники податку, об'єкт оподаткування, ставка податку (ст. 10: "Прибуток платників податку … оподатковується за ставкою 25 відсотків до об'єкта оподаткування"), особливі умови оподаткування певних видів діяльності (наприклад, оподаткування операцій із розрахунками в іноземній валюті, операцій з цінними паперами, порядок оподаткування доходів від виконання довгострокових договірних зобов'язань, тощо). Також даний Закон регулює правила проведення податкового обліку та відповідальність платників податків за порушення цих правил.
