Запровадження інноваційної моделі казначейського обслуговування місцевих бюджетів за видатками (на прикладі Краснодонського ВДК у Луганській області)

Активізація роботи з розроблення програм фінансування суспільних потреб на місцях принципово неможлива без конструктивного діалогу між органами влади та місцевого самоврядування з територіальними громадами. З одного боку, вичерпали себе механізми співпраці народних депутатів зі своїми виборцями, хоча саме народні представники в органах місцевого самоврядування повинні забезпечувати зв'язок владних структур з громадянами, виконувати їхні накази, реалізовувати політику надання гарантованих суспільних послуг кожному громадянинові свого округу. З іншого боку, не створено нових органів та відповідних механізмів взаємодії представників громадськості з представниками влади. Складність відновлення зворотних зв'язків полягає також і в тому, що тільки в Краснодонському районі у 2005 році до складу зведеного бюджету входило 24 бюджетів, в тому числі: 1 город обласного значення, 1 район обласного значення, 2 міста районного значення, 10 сільських та 10 селищних. Кожен фінансовий план потребує, за згодою громади, виділення пріоритетних проектів, передбачає постійні консультації з громадою на місцях. Для громади вкрай важливо не лише знати свої права, отримати інформацію та формувати стратегію розвитку "регіону, а й брати участь у виробленні важливих рішень, втілювати їх у життя.

Непублічність прийняття рішень та здійснення державної політики стало одним із головних аргументів у критиці України з боку міжнародної спільноти, що підсилювало негативне ставлення до країни з боку партнерів, насамперед ЄС, і негативні настрої у суспільстві.

Базуючись на європейському досвіді місцевого управління фінансами, слід зазначити, що одним із основних завдань для органів державної влади на всіх рівнях сьогодні є формування нового типу державного службовця. Принципово важливо прищепити державним службовцям, новий стиль управління, дбати про зацікавленість у досягненні результатів. Формування бюджету заради результатів є не лише зміною методу фінансового планування, а й складником загальних змін у процедурі здійснення державних завдань та оцінювання результатів діяльності. Орієнтація на виконання є не простою ревізією бюджетних процесів, а процесом зміни стилю управління та поведінки у державному секторі. Фінансове планування, орієнтоване на результат, містить такі елементи, як децентралізація бюджету, стеження за виконанням, діловий стиль витрачання коштів, а також управлінська самостійність та відповідальність [24].

В Україні ступінь бюджетної централізації ще досить високий і далі існує принцип формування бюджету "згори--вниз", певні зрушення у цьому напрямку уже маємо. Законом України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" уперше за останні роки було істотно підвищено частку місцевих бюджетів у зведеному бюджеті -- до 45%. Після прийняття Бюджетного кодексу стандартною пропорцією була 60 на 40.

До того ж реформування фінансового сектору має здійснюватися таким чином, щоб створити умови для становлення й розвитку альтернативних систем надання комунальних та суспільних послуг. У ринкових умовах економічне та політичне середовище ґрунтується на приватному секторі. На сьогодні в Україні суспільні послуги "безкоштовні" для споживачів і немає можливості виміряти їхню економічну ефективність. Зважаючи на іноземний досвід, є потреба створення умов для розвитку альтернативних систем надання суспільних послуг. У країнах Центральної Європи дуже швидко відбулося реформування традиційних методів надання суспільних послуг, чому сприяли чотири основні елементи ринкового середовища: надання послуг приватними організаціями, участь приватних організацій у виробленні суспільних послуг, використання у комунальній сфері ринкових механізмів та необхідність становлення громадянського суспільства, тобто зміна у процесах ухвалення рішень та інституційних умовах державного управління і державних структур. Становлення системи альтернативних способів надання послуг -- явище, властиве складному соціальному та економічному перетворенню суспільства. Виділяють такі головні види альтернативних способів надання послуг [41]:

— видача контрактів на комунальні послуги;

— запровадження програм будівництва, експлуатації, передачі;

— передача прав та обов'язків щодо надання послуг у певній місцевості упродовж певного періоду часу;

— надання послуг на місцевому рівні неприбутковими організаціями та доброчинними товариствами;

— використання ваучерів (наприклад, продовольчі талони або інші види субсидій на користь споживачів).

На розвиток тих чи інших видів альтернативних способів надання послуг впливає ціла низка чинників, серед яких -- законодавче та фінансове середовище країни, специфіка сфери, в якій вони надаються, ринкові умови тощо. Цікавими є особливості та досвід інших держав у цій сфері. Так, наприклад, у Великій Британії на отримання підряду місцеві органи влади змушені порівнювати свою ефективність з ефективністю приватного сектору. У французькій централізованій структурі існують форми договірних відносин з монополістичними державними компаніями у сфері комунального господарства. У німецькій традиції внутрішній ефективності державних організацій віддається перевага перед ринковими стимулами. У Німеччині існують різні форми власності і підзвітності у сфері комунального господарства, які намагаються урівноважити державні функції з механізмами приватного сектору. Щодо країн Центральної Європи, то найкращих результатів досягли тут Польща та Угорщина, де закріпилася практика видачі контрактів. В Угорщині у сфері суспільних послуг існують дві групи послуг, у наданні яких беруть участь зовнішні виробники. Укладаються контракти між муніципалітетом як клієнтом і виробником послуг у сфері прибирання твердих відходів та центрального опалення. Зовнішні компанії (недержавні та немуніципального підпорядкування) забезпечують похоронну службу, водопостачання, каналізацію, обслуговування плавальних басейнів та прибирання твердих відходів [41].

З метою активізації таких заходів Краснодонська районна та міська державна адміністрації працюють над великомасштабним проектом, метою якого є підвищення ефективності територіального самоврядування і впровадження механізмів громадської участі у визначенні пріоритетів територіальних громад, формуванні місцевих бюджетів та контролі за бюджетними процесами шляхом скорочення дистанції між владою й громадою за активного залучення представників громади до участі у формуванні місцевих бюджетів і контролі за бюджетними процесами. За проектом планується розробити і впровадити в регіонах України дійовий механізм громадської участі у визначенні пріоритетів територіальних громад, прийнятті рішень та моніторингу реалізації цих рішень місцевими органами влади й управління, використовуючи результати вивчення європейського досвіду місцевого самоврядування.

Європейські держави мають уже значний доробок у сфері бюджетної політики, корисний і цікавий для України. Впровадження міжнародних стандартів прозорості бюджетного процесу та звітності про результати виконання бюджету, забезпечення доступності їх для суспільства й інвесторів є одними з першочергових заходів, визначених Кабінетом Міністрів України. Базуючись на досвіді європейських країн, в тому числі й держав -- нових членів Європейського союзу, сьогодні формується нова ідеологія бюджетного процесу, стрижнем якої є націлення на результат, а не процес, тобто виконання визначених завдань і отримання конкретних результатів на засадах ефективного використання ресурсів.

2.2 Проблеми казначейського обслуговування місцевого бюджету в порівнянні з європейськім досвідом

Європейські держави на сьогоднішній день мають багато проблем по управлінню місцевими бюджетами та по їх казначейському обслуговуванню. Так на прикладі країн Центральної Європи - Польщі та Угорщини відсутній механізм управління фінансовими ресурсами у процесі поточного касового виконання місцевого бюджету. Це призводить до необхідності здійснення нераціональних запозичень для покриття касових розривів, що виникають, і втрат від невикористання тимчасових місцевих фінансових ресурсів. Як в Україні вирішується ця проблема буде розглянуто у третьому розділі роботи [40].

Створення ЄКР дає можливість централізувати бюджетні ресурси , що, звісно, не вирішує завдання підвищення ефективності використання поточних активів і пасивів бюджету, а лише створює передумови для цього. Тим самим стає актуальним питання формування ефективної моделі використання фінансових ресурсів місцевого бюджету, сконцентрованих на єдиному рахунку. Важливою складовою цієї моделі є технологія активного управління щоденними касовими активами і пасивами, що створюються у процесі виконання дохідної й видаткової частини місцевого бюджету. При побудові моделі управління поточними касовими активами й пасивами бюджету, зосередженими на єдиному казначейському рахунку, доцільно враховувати досвід розвинених країн, у яких подібні системи успішно функціонують. У зарубіжній практиці застосовуються три основних підходи до вирішення цього завдання.

Перший підхід -- так званий варіант центрального банку. Сутність його полягає в тому, що для забезпечення ліквідності центрального рахунку бюджету відкриває кредитну лінію чи розміщує надлишки ліквідних коштів через банк. Як правило, здійснюється короткострокове кредитування касових розривів виконання бюджету в суворо обумовлених законом рамках. При цьому здійснювані виплати впливають на ліквідність самого банку. З цієї причини банк буває вимушений здійснювати операції на ринку, інакше кажучи, відволікати власні ліквідні активи чи постачати ними ринок, що впливає на стан грошової маси, інакше кажучи, здійснює прямий інфляційний вплив, а також може при довготривалій несприятливій кон'юнктурі і невеликих резервах банку призвести до дестабілізації фінансового ринку.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13