RSS    

   Здійснення лізингових операцій на підприємств

p align="left">Рис. 1.1. Схема зворотного лізингу

По завершенні строку договору лізингу товаровиробник має право викупити лізингове майно і таким чином відновити право власності на нього;

2) пайовий лізинг - це здійснення лізингу за участі суб'єктів лізингу на основі укладання багатостороннього договору та залучення одного або кількох кредиторів, які беруть участь у здійсненні лізингу, інвестуючи свої кошти. При цьому сума інвестованих кредиторами коштів не може перевищувати 80 відсотків вартості набутого для лізингу майна. Характерною особливістю такого лізингу є надання лізингодавцю права залучати до фінансування купівлі майна для лізингу кошти інших кредиторів (банків, страхових та пенсійних фондів тощо).

Такий вид фінансування купівлі майна для лізингу дає змогу лізинговій компанії здійснювати великі й дорогі лізингові проекти, розширювати лізингову діяльність.

3) міжнародний лізинг - це договір лізингу, що здійснюється суб'єктами лізингу, які перебувають під юрисдикцією різних держав, або в разі, якщо майно чи платежі перетинають державні кордони.

Міжнародний лізинг відкриває можливість для вітчизняного лізингоодержувача отримати в користування сучасну високопродуктивну техніку з будь-якої країни й досягти завдяки цьому конкурентних переваг на ринку. Варто зазначити, що країна-лізингоодержувач заощаджує час і фінансові ресурси, які б знадобилися для розроблення та впровадження такої техніки. Крім того, товаровиробники-лізингоодержувачі мають можливість скористатися світовими досягненнями науково-технічного прогресу, навіть якщо в них відсутня в достатній кількості іноземна валюта. У договорі лізингу може бути передбачена компенсаційна виплата лізингових платежів продукцією, що виробляється на лізинговому майні чи за його допомогою.

За оцінкою фахівців МФК, тенета українських законодавчих та нормативних актів, що регулюють експорт об'єктів та отримання платежів із-за кордону, внеможливлюють здійснення договорів міжнародного експортного фінансового лізингу для вітчизняних лізингодавців. Проте угоди лізингу для іноземних лізингодавців, які ввозять об'єкти лізингу на українську територію, є доволі вигідними і на практиці регулярно виконуються.

Для того, щоб лізинг став пріоритетною сферою бізнесу в будь-якій економіці та запрацював на повну потужність, необхідна зацікавленість у ньому з боку держави з метою подальшої її підтримки. Суттєво, що такий вид бізнесу вигідний державі з багатьох причин, серед яких такі:

Лізинговий бізнес є ефективною формою інвестування, через яку скорочується потреба у кредитах, опановується альтернативний шлях фінансування, а, отже, підвищується ефективність економіки;

Лізинговий бізнес об'єктивно доповнює традиційні джерела фінансування економіки, такі як пряме фінансування та кредитування;

Лізинг сприяє розвитку конкуренції у сфері фінансових послуг;

Лізинговий бізнес спонукає економістів-практиків опановувати новації фінансового та кредитного аналізу;

Лізингова форма капіталовкладень сприяє орієнтації діяльності суб'єктів господарювання на потреби виробництва;

Лізинговий бізнес може стимулювати виробничі інвестиції при високих ставках позичкових процентів;

Лізинг як форма інвестицій сприяє розвитку ринкової інфраструктури та сприяє розширенню зовнішньоекономічних зв'язків.

Для української економіки лізинговий бізнес має особливе значення через нижчезгадані фактори. Перш за все, лізинг дає можливість отримати додаткові інвестиції від іноземних партнерів, причому не у грошовій формі, що викликає певні складнощі, а в товарній, що вкрай необхідно для розвитку вітчизняної промисловості, сільського господарства та транспорту. По-друге, сума лізингових операцій не враховується при підрахунках національної заборгованості, і тим самим країна отримує додаткову можливість більш повно використати ліміти кредитної заборгованості, що встановлені Міжнародним валютним фондом для країн-позичальників, зокрема, України. По-третє, до лізингових операцій залучаються значні кошти банківських установ, страхових, інвестиційних, акціонерних та інших товариств, що знаходяться безпосередньо в Україні, а це спонукає розвиток інвестиційної діяльності суб'єктів господарювання. По-четверте, лізинг привабливий для українських споживачів і тим, що він надає можливість підприємствам, господарським товариствам, що не мають достатнього капіталу для купівлі необхідного устаткування, отримати його у тимчасове користування, до того ж - на більш вигідних умовах, ніж за контрактом купівлі-продажу. Якщо підприємство закуповує необхідне устаткування за рахунок власних коштів та довгострокових банківських кредитів, то фінансування здійснюється коштами фонду розвитку, який формується з прибутку, після його оподаткування в установленому законодавством порядку. Крім того, підприємству слід сплачувати податок на додану вартість. Зовсім інший механізм фінансування виробничих інвестицій вступає в дію при укладанні контракту на надання лізингових послуг. Лізингові платежі, які сплачуються лізингоотримувачем, входять до собівартості продукції, яку він виробляє, чи послуг, які надає, а після повної сплати вартості лізингового устаткування підприємство, як правило, стає його власником. У даному випадку кошти, що витрачаються на лізингові платежі, так і на викуп лізингового устаткування, формуються з прибутку підприємства до його оподаткування.

Названими у вітчизняному законодавстві формами лізингу не вичерпується багатоманіття лізингових угод (див. табл. 1.2). До цього часу не створено чіткої класифікації та більш-менш повного переліку їх. Більшість визначень спеціальних форм лізингу прийшли зі США і в лізингових угодах неангломовних країн вживаються англійською мовою. Наприклад, «Net-leasing», або «чистий» лізинг, за якого всі витрати на утримання об'єкта лізингу (страхування, технічне обслуговування, ремонт тощо) несе лізингоодержувач. Аналіз використовуваних у світовій практиці форм лізингу та найуживаніших відмінних ознак їх характеристики дає змогу здійснити загальну класифікацію видів та форм лізингу (табл. 1.2).

Розглянемо окремі види та форми лізингу.

Прямий лізинг (двосторонній) характеризується поєднанням в одній особі виробника (постачальника) і лізингодавця. Виробник-власник майна самостійно надає його в лізинг лізингоодержувачу без втручання третіх сторін. Ця форма лізингу не набула широкого застосування, оскільки здійснення такої угоди вимагає від виробника значного часу, додаткових коштів та ґрунтовного знання ринку.

Таблиця 1.2. Класифікація видів та форм лізингу

Класифікаційна ознака

Види лізингу

1. Склад учасників лізингової угоди

Прямий

Зворотний, або ліз-бек

Непрямий

2. Об'єкт лізингу

Рухомого майна

Нерухомого майна

Виробничих комплексів, або проджект-ліз

3. Обсяг послуг з обслуговування майна

Чистий лізинг, або нет-ліз

Із частковим сервісним обслуговуванням, або Tail-Service-leasing

Із повним сервісним обслуговуванням - «мокрий» лізинг або Full-Service-leasing

275

4. Рівень окупності об'єкта лізингу

Капітальний (фінансовий) з повною окупністю Finance Leasing

Оперативний із частковою до 90% окупністю «Operative Leasing»

Нормативний (дійсний) із частковою окупністю та опціоном на викуп

5. Термін використання об'єкта лізингу

Довгостроковий - строковий - рентера

Середньостроковий хайринг (hiring)

Короткостроковий рентинг (renting)

6. Сектор ринку

Національний (внутрішній)

Міжнародний - експортний, імпортний, транзитний

Спеціальний

7. Характер лізингових платежів

Грошовий

Компенсаційний

Змішаний

8. Тип майна

«З перших рук» - «First - Hand - leasing»

Вживаного майна «секонд-хенд» - «Second - Hand - leasing»

Револьверний

9. Спосіб фінансування

Власні кошти

Залучені кошти - пайовий

Роздільні кошти - груповий Leveraged leasing

10. Ініціатор лізингової угоди

Лізинг рентера - звичайний лізинг

Хай ринг - лізинг виробника

Рентинг - лізинг лізингодавця

Зворотний лізинг, або ліз-бек доволі поширений у світовій практиці і передбачений вітчизняним законодавством. Перевагами такої форми є не тільки можливість отримання безпосереднім виробником коштів за виготовлений товар і їх використання для інвестування інших видів діяльності, а й те, що купівля-продаж не вимагає перерви у використанні об'єкта лізингу та його переміщення у часі та просторі (рис. 1.2).

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5


Новости


Быстрый поиск

Группа вКонтакте: новости

Пока нет

Новости в Twitter и Facebook

                   

Новости

© 2010.