Особливості розміщення та основні проблеми та перспективи розвитку важкого машинобудування України
p align="left">До Миколаївського промислового вузла входять Миколаїв, Первомайськ, Вознесенськ та інші міста.В Миколаєві, як і в цілому в промисловому візлі, переважає машинобудування. Тут знаходяться кілька великих підприємств суднобудування: ВО "Чорноморський суднобудівний завод", заводи "Океан" і Миколаївський судноремонтний, "Гідрореммаш", "Дормашина", "Млинмашина", "Поліграфмаш", дослідний технологічної оснастки, дослідний мастильних систем.
В Первомайську, як і в Миколаєві, провідною галуззю є машинобудування. В місті працює машинобудівний завод "Фрегат", що випускає дощувальні установки, машинобудівний, авторемонтний.
В Вознесенську машинобудування представлене заводом гідропресів та інструментальним заводом.
Ядром Херсонського промислового вузла є Херсон. До складу вузла входять також Цюрупінськ, Гола Пристань, Антонівка та інші населені пункти.
В Херсоні розміщені суднобудівний та судноремонтний заводи, комбайнобудівний завод та завод карданних валів, електромашинобудівний завод і завод "Прибой".
До Каховсько-Бериславського промислового вузла входять Каховка, Нова Каховка, Берислав, Дніпряни, Козацьке, Любимівка та інші.
Одною з провідних галузей промисловості Нової Каховки - центру промислового вузла - є машинобудування, яке представлене електромашинобудівним заводом та заводом гідротехнічних металоконструкцій.
В Каховці працюють заводи електрозварювального устаткування, ремонтний дослідний, експериментально-механічний, завод "Сільгоспагрегат".
Машинобудування у Бериславі представлене машинобудівним заводом та дослідно-експериментальним заводом нестандартного устаткування.
До Сімферопольського промислового вузла входять Сімферополь та навколишні села. Тут машинобудування представлене наступними підприємствами: заводами "Сільгоспдеталь", "Сантехпром", електромашинобудівний, виробничими об`єднаннями "Кримпродмаш", "Пневматика", "Фотон".
До Севастопольського промислового вузла належить Севастополь - багатогалузевий промисловий комплекс. З машинобудівних підприємств відомі:виробниче об`єднання "Севастопольський морський завод", приладобудівний завод та деякі інші.
Центром Керченського промислового вузла і портом на сході Криму є Керч. Провідними машинобудівними підприємствами є завод "Затока" (суднобудування) та виробниче об`єднання "Керчрибпром".
В Саксько-Євпаторійському промисловому вузлі машинобудування представлене слабо.
Серед галузей машинобудування достатньо розвинене траспортне машинобудування - це Миколаївський суднобудівний завод (вантажні судна, танкери, дизельні теплоходи), Херсонський суднобудівний завод (морські та річкові судна, буксири, самохідні баржі, плавучі доки). Є окремі судноремонтні підприємства в Одесі, Миколаєві, Херсоні, Керчі, Іллічівську, Ізмаїлі, Кілії.
Вирізняється Одеський завод важкого кранобудування, який виготовляє дизельні крани вантажопідйомністю до 100 т, Одеський автоскладальний завод (причепи, напівпричепи, фургони), Миколаївський завод “Дормашина” (бульдозери, скрепери, укладачі асфальтобетону).
Сільськогосподарське машинобудування пердставлене Херсонським комбайнобудівним заводом - виготовляє кукурудзозбиральні машини, Одеським - виготовляє тракторні плуги, Сімферопольським - запчастини і обладнання для сільськогосподарських машин.
Верстатобудування зосереджене в Одесі - два заводи, продукують універсальні верстати та верстати з ЧПК.
В районі виготовляють енергетичне й електротехнічне устаткування та машини, електродвигуни, дизелі, обладнання для автомашин та тракторів у Новій Каховці, Херсоні, Первомайську, Сімферополі, Одесі. Новокаховський електромашинобудівний завод освоїв випуск електродвигунів для вугільної та хімічної промисловості, а Херсонський - тракторні стартери, електрообладнання для автомобілів “АвтоЗАЗу” тощо.
Виробництво кіноапаратури зосереджене на Одеському заводі “Кінап”, поліграфічне машинобудування, світлокопіювальні та електронно-гравіювальні апарати - теж в Одесі.
Розділ 2. Машинобудування у світі
2.1 Регіони світового машинобудування, розвиток та розміщення
Підприємства, які випускають складну продукцію, називаються заводами суміжниками. Вадою цього процесу є те, що спеціалізація у сполученні з територіальним поділом праці часом призводить до формування вузькоспеціалізо-ваних центрів або навіть районів.
Особливості розвитку та розміщення машинобудування у світі. У промислових високорозвинутих країнах на машинобудування припадає 1/3--2/5 і більше продукції обробної промисловості. Саме у цій сфері яскраво виявляється лідерство розвинутіших країн.
Найбільша різноманітність притаманна машинобудуванню США, Японії, Великобританії, Франції, Німеччини. Вони мають усі галузі машинобудівного виробництва й безпосередньо формують світовий ринок. Най-вичерпніше номенклатура машинобудівної продукції репрезентована у США; у Західній Європі це стосується ФРН, а чверть сторіччя тому до них приєдналася й Японія. Решта країн не в змозі повністю забезпечити себе цією продукцією й тому залежить від поставок зовнішнього ринку.
Структура машинобудування Швейцарії, Канади, Швеції та низки інших країн орієнтована не на внутрішній ринок, а на світовий. Вона ніби доповнює структуру машино-будування інших країн. Ідеться про спеціалізацію на випуск продукції невеликими партіями.
Деякі країни виробляють у себе всю номенклатуру середнього рівня і одержують зі світового ринку продукцію високої складності (Іспанія, Португалія тощо). Вони також постачають на ринок деякі масові вироби, які через дешевизну праці у цих країнах є конкурентоздатними. Країни, що розвиваються, перебувають на різних стадіях економічного поступу. Деякі за випуском продукції машинобудування на душу населення близькі до розвинутих, але тут слід враховувати структуру виробництва. Машинобудування у них розвивається коштом дешевої праці. Південній Кореї, Сінгапуру, та ін. властива орієнтація на розвинуті країни як ринок збуту, велика роль іноземного капіталу в галузі, дешева робоча сила.
Група (Бразилія, Індія, Мексика, Аргентина тощо), у якій завдяки розвитку інших галузей, що працюють на світовий ринок, створені можливості для зростання машинобудування, яке великою мірою контролюється іноземним капіталом. У найменш розвинутих країнах машинобудування представлене здебільшого ремонтними та збиральними підприємствами. Західна Європа, Японія, США є основними постачальниками виробів високої складності для світового ринку. "Нові" машинобудівні країни продукують масові товари середнього технічного рівня, у них відбувається ускладнення машинобудівних виробництв. У світовому машинобудуванні сформувалося чотири регіони: Північноамериканський регіон виробляє понад 30% продукції, має найширшу номенклатуру виробів та спеціалізується на випуску науко- й капіталомістких товарів. На нього припадає 1/4 продукції світового автомобілебудування, 2/3 цивільного літакобудування й 70% великих ЕОМ. Регіон виступає експортером продукції високої складності, виробів важкого машинобудування й наукомістких галузей. Поряд з цим він імпортує різноманітну побутову техніку, автомобілі, судна. Західноєвропейський регіон виробляє 25--30% продукції світового машинобудування. Це переважно машини середньої складності, але чимала частка припадає й на вироби особливої складності. Завозиться високоскладна техніка з США, а менш складна, але працемістка, -- з Японії та країн, що розвиваються. Східно- та Південно-Східно-Азіатський регіон з центром у Японії виробляє 20% світової продукції машинобудування. У Японії машинобудування досягло високого ступеня структурного й науково-технічного розвитку тільки-но на початку 80-х років. Чільним напрямом розвитку машинобудування Японії є вивезення малокваліфіко-ваних і середніх за рівнем виробництв до країн з дешевшою працею. Експортер виробів високої складності, побутової техніки, регіон завозить продукцію найвищої складності з США та Західної Європи. Країни СНД та Східної Європи виділяються розвитком верстатобудування (Чехія, Україна, Росія), автомобілебудування (Угорщина, Україна, Білорусь, Росія), авіа- та ракетобудування (Україна, Росія), морського суднобудування (Україна, Росія, Польща), військового машинобудування (Україна, Росія). В них досить дешева робоча сила, в деяких галузях (авіа-, ракето-, суднобудування та військова техніка) їх продукція не поступається світовим аналогам, але, з другого боку, виробництво застаріло, потребує модернізації і залучення значних інвестицій. В країнах Латинської Америки (Бразилія, Аргентина) формується п'ятий регіон на базі виробництва ЕОМ (електронно-обчислювальних машин), літаків, автомобілів, суднобудування -- в Бразилії; авіа- та автомобілебудування -- в Аргентині. Виробництво металообробного устаткування зосереджене у Західній Європі, Північній Америці та Японії (90%). За загальним обсягом його випуску перед ведуть Японія, Німеччина, США, Італія, Швейцарія, Франція, Великобританія. Більшість розвинутих та усі країни, що розвиваються, імпортують металообробне устаткування. У міжнародному поділі пратті Швейцарії, Німеччині, США, Великобританії та Швеції властива спеціалізація на випуску особливо складних різновидів обладнання. Серед країн, що розвиваються, досить потужне виробництво металообробного устаткування е в Індії та Бразилії.
Транспортне машинобудування складається з виробництва автомобілів, вагонів, трамваїв, тролейбусів тощо. Воно орієнтується переважно на економічно розвинені країни, де є значний попит на цю продукцію, а також на сировинну базу. Автомобілебудування позначене великою капіталомісткістю, а гостра конкуренція зумовлює високий рівень монополізації. Найбільшими монополіями з виробництва легкових автомобілів є "Вольво", "Даймлер-Бенц", ФІАТ, БМВ, "Дженерал-моторс", "Форд-мотор", "Тойота", "Нісан", "Опель". Серед регіонів лідерство тримає Північна Америка.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9
