Быстрый поиск

Асиметрія економічних відносин країн-членів НАФТА

/b>Для Мексики членство в НАФТА означає гарантований доступ на американський ринок, поглинаючий приблизно 80% всього мексиканського експорту, збільшення притоку іноземних інвестицій. Прагнення до економічної інтеграції з США стало стимулом неоліберальних реформ, проведених мексиканським урядом ще на початку 1980-х, відмови від імпортозаміщуючої стратегії розвитку.

Через регіональне об'єднання з США Мексика стала поступово інтегруватися в глобальну економіку. Особливе значення для неї мало також позитивне рішення питання про зовнішній борг після значних фінансових втрат, понесених в 1980-і: мексиканський уряд добився крупних кредитів від США для реалізації угод по вільній торгівлі. Багато іноземних компаній сталі переносити свою діяльність на територію Мексики з метою проникнення на американський і канадський ринки.

Критики мексиканського членства в НАФТА указують на те, що вигодами від нього користується майже виключно еліта, але не трудящі. Привабливість Мексики для іноземних підприємців пов'язана багато в чому з низьким рівнем життя (низькою оплатою праці) і низькими екологічними стандартами. Тому США не проявляють сильної зацікавленості в поліпшенні життєвого рівня мексиканців.

Участь в НАФТА повернула Мексику до такої програми торгової лібералізації і реструктуризації економіки, яка в майбутньому робить відхід від неї скрутним, а повернення до економічної самостійності - практично неможливим [9, 4].

Сьогодні Мексика є для Канади шостим експортним ринком і четвертим джерелом імпортних товарів. Об'єм товарообігу Канади з Мексикою перевищує 14 млрд. дол. і поступається тільки канадській торгівлі з США, Китаєм, Японією і, трохи, з Великобританією. Він перевершує канадську торгівлю з такими країнами, як Німеччина, Франція, Італія. В Карибо-латинській Америці Мексика є канадським торговим партнером номер один: товарообіг з нею в 5 разів більше, ніж з другим канадським контрагентом - Бразилією, в 12 разів більше, ніж з Чилі, і в 14 разів, ніж з Венесуелою. Хоча в післявоєнний період Мексика постійно входила в першу трійку торгових партнерів Канади в Карибо-латинській Америці, її відрив від інших держав ніколи не був таким значним: ще в 1996 р. канадський товарообіг з Мексикою (1,8 млрд. дол.) був практично рівний об'єму її торгівлі з Бразилією (1,7 млрд. дол.) [17].

З свого боку, Канада - другий експортний ринок Мексики і четверте джерело її імпорту.

При всьому тому питома вага Мексики в імпорті Канади складає всього 3,6%, а в канадському експорті і того менше - 0,6%. Це пояснюється тим, що левова частка канадської зовнішньої торгівлі доводиться на ринок однієї країни - США, тоді як на частку решти всього світу залишається лише 13,9% по експорту і 39,3% по імпорту [17, 4]. В таблиці 2.1 проаналізовано економічне значення Мексики для Канади.

Таблиця 2.1

Економічне значення Мексики для Канади

В області імпортної торгівлі	4-е місце в світі (після США, КНР і Японії); 1-е місце в Карибо-латинській Америці
В області експортної торгівлі	6-е місце в світі (після США, Японії, Великобританії, Китаю і Німеччини); 1-е місце в Карибо-латинській Америці
В області вивозу довгострокового приватного капіталу	3-е місце в Карибо-латинській Америці після Чилі і Бразилії, якщо не рахувати декілька крихітних держав з пільговим податковим режимом, що використовуються як оффшори (Барбадос, Бермудські, Кайманови і, можливо, Багамські острови)

Джерело: Statistics Canada, CANSIM Table 376-0051, 26.03.2006.

В Карибо-латинській Америці Мексика є важливим об'єктом довгострокового канадського приватного капіталу - 3-е місце після Чилі і Бразилії. При цьому темпи зростання канадських інвестицій в цю країну з 1995 р. вище, ніж в будь-яку іншу країну регіону. Так, за останні десять років (з 1995 по 2005 р.) їх об'єм виріс в 6,3 рази, тоді як в Чилі, яка, до речі, також з 1998 р. пов'язана з Канадою двосторонньою угодою про вільну торгівлю, - в 4,7 рази, до Бразилії - в 2,2 рази.

Якщо в 1987-1991 рр., тобто до початку переговорів про НАФТА, об'єм прямих канадських приватних інвестицій в Мексиці практично не мінявся і тримався на відмітці трохи вище за 200 млн. дол. в рік, то починаючи з 1992 р. він постійно зростав: після видимого стрибка (подвоєння) об'єму в 1994 р., коли було укладено НАФТА, з подальшим приростом порядку 500 млн. дол. щорічно [20, c.115].

Зараз в Мексиці ділові інтереси мають понад тисячу канадських компаній, у тому числі такі відомі, як «Магна Інтернешнл», «Трансалта», «Бомбардьє», «Джи-ти-сі трансконтіненталь». Візитною карткою канадського бізнесу є «Торре мейор» - найбільша офісна будівля в Карібо-Латинській Америці, зведене в Мехіко канадською компанією «Райхманз інтернешнл». Не менше символічною є присутність в економіці цієї країни могутніх канадських банків, число яких збільшилося з двох на початку 1990-х років до чотирьох до кінця десятиріччя. Цікаво, що рішення про зміцнення своєї бази в Мексиці, включаючи декілька стратегічних придбань місцевих фінансових інститутів, канадські банки прийняли, не дивлячись на то, що в 1994-1995 рр. вибухнула так звана «криза песо», в результаті якого Мексика девальвувала свою валюту. Це свідчить про те, що мексиканський ринок для Канади - це всерйоз і надовго, оскільки канадські банки, відомі своєю обережністю, йдуть на розширення присутності на зарубіжних ринках тільки в тому випадку, якщо є повна упевненість в їх значущості і перспективності [20, c.116].

Ще один новий момент, на який звертають увагу канадські фахівці - зростаюча участь в економічному діалозі середніх і дрібних компаній двох країн, чого до створення НАФТА не спостерігалося.

Для канадських туристів Мексика - це ще і популярний курорт: сюди на відпочинок і в ділові поїздки щорічно приїжджає приблизно 1 млн. канадців. Хоча кількість мексиканців, відвідуючих Канаду, набагато менше, вона теж помітне росте, досягнувши на початку XXI століття рівня в 160 тис. чоловік щорічно.

2.3 Роль Канади в НАФТА, асиметрія відносин з Мексикою
Канада - це об'єктивно більш сильний член НАФТА, ніж Мексика, але більш слабкий, ніж США. Тому Канада схильна блокуватися з Мексикою при відстоюванні своїх інтересів, для надання тиску на Вашингтон. На початку 1990-х Канада спиралася на підтримку Мексики в протидії протекціоністським акціям Сполучених Штатів. У свою чергу, Мексика отримала в 1995 підтримку Канади при зверненні до МВФ і МБРР, коли виникла необхідність термінового втручання для порятунку мексиканського песо.

Канада активно виступає за розширення зони вільної торгівлі, вважаючи першочерговими кандидатами на вступ до блоку перш за все Чилі, а також Колумбію і Аргентину. Демонструючи свою самостійність і рішучість, канадці заявили, що не стануть чекати американців, і в 1996 уклали двосторонню угоду з Чилі про вільну торгівлю за зразком НАФТА, а також два додаткових - про регулювання трудових відносин і про охорону навколишнього середовища - за зразком відповідних потрійних угод 1993 між Канадою, США і Мексикою. Канада уклала з багатьма країнами Латинської Америки різні двосторонні угоди з окремих питань економічного співробітництва, настирливо пропагує ідею про інтеграцію НАФТА з МЕРКОСУРом. Канада найактивнішим чином включилася в здійснення плану створення ФТАА. В 1998 вона стала головувати на переговорах по укладанню цієї угоди, яка була оголошена пріоритетом канадської політики в регіоні [17].

Таким чином, Канада протягом всього одного десятиріччя перетворилася з досить пасивного спостерігача в повноправного і активного учасника багатобічних процесів і заходів країн регіону. При цьому канадці виступають в традиційній для себе ролі посередника між країнами з різними рівнями економічного розвитку і різної ідеологічної орієнтації.

Однією з найважливіших переваг, які Канада отримала в НАФТА, з'явився кращий доступ на мексиканський ринок. Канадські фірми отримали можливість збільшити об'єм продажів в секторах, доступ в які раніше був закритий, таких як автомобілебудування, фінансові послуги, вантажоперевезення, енергетика і рибальство. Крім того, канадський експорт поступово став більш різноманітним, а на товари оподатковувані ПДВ в експорті до Мексики в 2004 році довелося більше 50%. В результаті, зараз Мексика займає дев'яте місце серед найкрупніших експортних ринків Канади і є четвертим по значущості джерелом імпорту.

В таблиці 2.2 наведено показники прямих інвестицій Канади.

Таблиця 2.2

Загальний об'єм накопичених прямих інвестицій Канади
в країнах - членах НАФТА (млн. кан. дол.)

Країни	2001	2002	2003	2004	2005
США	60049	84562	177839	188791	201792
Мексика	245	948	3871	3279	3344
Північна Америка	66068	98817	221661	239231	256514
Весь світ	98402	161237	353150	389660	431819