RSS    

   Діагностика міжнародного економічного середовища. Характеристика сутності і форм прямого інвестування як стратегії виходу фірми на міжнародний ринок

Рис. 2. Питома вага внутрішньогрупової та міжгрупової торгівлі у світовому експорті, % (Джерело: ООН, Департамент з економічних та соціальних питань Секретаріату ООН, 1993 р.)

Платіжний баланс http://buklib.net/component/option,com_jbook/task,view/Itemid,99999999/catid,129/id,3739/

Платіжний баланс -- співвідношення між платежами, здійсненими економічними суб'єктами даної країни в інших країнах, та надходженнями, які одержані ними з інших країн за певний період часу (місяць, квартал, рік).

Платіжний баланс:

* у більшості країн оприлюднюється;

* в країнах з розвинутою ринковою економікою розробляється за схемою, яка рекомендована Міжнародним валютним фондом (див. рис. 3);

* чітко відображає економічне становище країни;

* широко використовується для прогнозування та макроекономічного регулювання.

Рис. 3. Схема платіжного балансу (рекомендована МВФ)

Стан платіжного балансу країни визначають:

* економічний потенціал,

* особливості структури економіки,

* участь у міжнародному поділі праці,

* зв'язки із світовим ринком позичкових капіталів,

* стан державного регулювання економіки і зовнішньоекономічних зв'язків.

Наслідки дефіциту платіжного балансу:

* посилення валютного контролю,

* зниження курсу національної валюти,

* зростання обсягу позик за кордоном,

* проблема економічної залежності (відносини з МВФ)

Наслідки надлишку платіжного балансу:

* тиск з боку інших країн з вимогами лібералізації торгівлі (відкриття ринків) та стимулювання споживання

* перетворення країни в нетто-експортера капіталу.

Сальдо (від італ. salgo -- розрахунок) у міжнародних розрахунках -- різниця між обсягом експорту та імпорту.

Види експортно-імпортного сальдо:

* сальдо торговельного балансу,

* сальдо балансу послуг,

* сальдо балансу послуг та некомерційних операцій,

* сальдо балансу поточних операцій,

* сальдо платіжного балансу.

Зовнішньоторговельна політика http://buklib.net/component/option,com_jbook/task,view/Itemid,99999999/catid,129/id,3740/

Кожна країна будує свої міжнародні відносини, виходячи з зовнішньоекономічної та зовнішньоторговельної політики.

Зовнішньоекономічна політика -- генеральна лінія дій, система заходів, які провадить держава у сфері експорту та імпорту, митного регулювання, торговельних обмежень, залучення іноземних інвестицій, зарубіжного інвестування, зовнішніх позик, надання економічної допомоги іншим країнам, здійснення спільних економічних проектів відповідно до інтересів країни.

Зовнішньоторговельна політика -- сукупність методів, прийомів та механізмів регулювання обсягів та спрямованості експорту та імпорту, які застосовує держава з метою реалізації зовнішньоекономічної політики в цілому.

Історично відомі два основні напрями у формулюванні зовнішньоторговельної політики: протекціонізм та лібералізація (рис. 4).

Рис.4. Типи зовнішньоторговельної політики

«Вільна торгівля» -- відсутність будь-яких бар'єрів та обмежень у торгівлі між державами. Реалізується тільки у вільних економічних зонах.

Лібералізація -- розширення свободи економічних дій, скорочення кількості та зниження рівня обмежень у торгівлі з іншими країнами.

Протекціонізм (від лат. proctio - прикриття) -- державна політика захисту внутрішнього ринку від іноземної конкуренції.

Неопротекціонізм -- сучасні обмеження на міжнародну торгівлю, які застосовуються країнами як доповнення до традиційних форм обмеження небажаного імпорту або замість них.

Обгрунтований (селективний) протекціонізм -- захист окремої галузі економіки, групи підприємств, а не всього національного виробництва, або протекціонізм у торгівлі з окремими країнами і за окремими групами товарів.

Автаркія -- політика економічного відокремлення країни, спрямована на створення замкнутої, незалежної економіки, здатної забезпечити себе усім необхідним самостійно.

Для реалізації зовнішньоторговельної політики уряди використовують спеціальні методи та інструменти (рис. 5).

Рис. 5. Методи та інструменти регулювання зовнішньої торгівлі

Превентивне правове регулювання:

- система міжнародних торговельних договорів, угод та протоколів;

- застереження в угодах (захисні, валютні, інфляційні, податкові, патентні, «ескалаторні», форс-мажорні та застереження щодо страхування).

Торговельні режими:

- режим найбільшого сприяння,

- преференційний,

- звичайний (простий),

- дискримінаційний (застосовується тимчасово).

Митне оподаткування:

- митний тариф (система товарної класифікації тарифу, структура тарифу, види мита, метод визначення країни походження товару);

- митні податки та збори.

Внутрішнє (національне) оподаткування імпортних товарів -- відповідно до положень ГАТТ національні податки та збори повинні застосовуватися до іноземних товарів у такому ж розмірі, як і до товарів вітчизняного виробництва.

Кількісні обмеження:

- ліцензії (індивідуальні, разові, генеральні тощо),

- контингенти (квоти),

- «добровільні» обмеження експорту.

Технічні бар'єри -- велика група нетарифних обмежень, зумовлених дією національних промислових стандартів, систем вимірювання та інспекції якості товарів, вимогами техніки безпеки, санітарно-ветеринарними нормами, правилами пакування та маркування товарів тощо.

Адміністративні формальності:

- імпортні процедури,

- зовнішньоторговельне діловодство,

- консульські формальності.

Екстрене правове регулювання:

- інструменти силового торговельно-політичного впливу (ембарго, економічний бойкот, економічна блокада),

- антидемпінгові процедури.

Внутрішні фінансові та грошово-кредитні заходи:

- фінансування експортного виробництва,

- податкові пільги,

- державне кредитування.

Валютно-кредитне регулювання:

- механізм валютних курсів,

- валютні обмеження,

- імпортні депозити.

Організаційно-технічне сприяння експорту -- система заходів з інформаційної, консультативної та організаційної підтримки національних експортерів.

Міжнародна інвестиційна діяльність http://buklib.net/component/option,com_jbook/task,view/Itemid,99999999/catid,129/id,3741/

Інвестиції -- довгострокові вкладення капіталу в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності з метою отримання доходу (прибутку) або для досягнення некомерційних цілей.

Зарубіжні інвестиції -- усі види цінностей, що вкладаються в об'єкти інвестування, розміщені за межами територіальних кордонів даної країни.

Іноземні інвестиції -- усі види цінностей, що вкладаються іноземним інвестором в об'єкти інвестування на території даної країни.

Міжнародні інвестиції -- інвестиції, реалізація яких передбачає різнонаціональну належність учасників інвестиційного процесу.

Динаміку, обсяги та напрями міжнародного інвестування визначає сукупність глобальних та регіональних чинників.

Міжнародні організації http://buklib.net/component/option,com_jbook/task,view/Itemid,99999999/catid,129/id,3742/

Сучасна система міжнародних організацій налічує понад 4 тис. інститутів, з котрих приблизно 300 -- це міжурядові (міждержавні) організації, а інші -- неурядові. Після другої світової війни утворилася група глобальних міжнародних організацій, які спрямовують свою діяльність на стимулювання економічної та валютної стабільності у світі. Форми і методи роботи міжнародних організацій, їхні взаємовідносини з урядами країн-членів значною мірою визначають стан та тенденції розвитку економічного середовища окремих країн і регіонів.

Бреттон-Вудські інститути -- це Міжнародний валютний фонд та Світовий банк, які є провідними міжнародними валютно-фінансовими установами, найважливішою ланкою сучасної інституціональної структури міжнародних валютних відносин. Свою назву вони дістали від назви американського містечка Бреттон-Вудс, де у 1944 р. відбулася міжнародна валютно-фінансова конференція, на якій і було прийнято рішення про заснування цих двох установ.

Міжнародний валютний фонд -- міжнародна валютно-кредитна організація, метою якої є сприяння розвитку міжнародної торгівлі і валютного співробітництва шляхом установлення норм регулювання валютних курсів і контролю за їх додержанням, удосконалення багатосторонньої системи платежів, надання державам-членам коштів в іноземній валюті для вирівнювання платіжних балансів.

ПОЛІТИКО-ЕКОНОМІЧНІ

ФАКТОРИ

РЕСУРСНО-ЕКОНОМІЧНІ ФАКТОРИ

ЗАГАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ ФАКТОРИ

?Політична стабільність

?Наявність природних ресурсів

?Темпи економічного зростання

?Ступінь втручання уряду

? Демографічна ситуація

? Співвідношення споживання

в економіку

?Географічне положення

і заощаджень

?Ставка позикового процента

? Дотримання

дво- і багатосторонніх угод

? Норма чистого прибутку

?Рівень і динаміка інфляції

?Ставлення до зарубіжного інвестування

? Конвертованість валюти

? Стан платіжного балансу

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6


Новости


Быстрый поиск

Группа вКонтакте: новости

Пока нет

Новости в Twitter и Facebook

                   

Новости

© 2010.