Формування сучасної системи міжнародних економічних відносин
p align="left">Розглянемо основні регулюючі органи зовнішньоекономічної діяльності в Україні:1. регулююча роль Верховної Ради України складається в прийнятті законів в області ЗЕД;
2. напрацюванням і здійсненням зовнішньоекономічної політики України у відповідності з законодавством займається Кабінет Міністрів України. В його функції входить координація діяльністю міністерств, що задіяні у зовнішньоекономічній діяльності, торгових представництв України за кордоном, прийняття нормативних актів по управлінню ЗЕД, укладання і контроль за виконанням міжурядових договорів, здійснення заходів по раціональному використанню засобів валютного фонду України;
3. міністерство зовнішньоекономічних зв'язків і торгівлі України забезпечує проведення єдиної зовнішньоекономічної політики, координацію діяльності всіх її суб'єктів, контроль за дотриманням законів і умов міжнародних договорів, реєстрацію окремих видів зовнішньоекономічної діяльності, контрактів;
4. безпосереднім виконанням митної політики покладено на митні органи України: Державний митний комітет України, митниці, територіальні митні управління та інші митні організації;
5. галузеве управління зовнішньоекономічної діяльності входить в функції відповідних Міністерств і відомств.
Основним нормативним актом, що ре-гулює зовнішньоекономічну діяльність в Україні, є Закон „країни “Про зовнішньоекономічну діяль-ність в Україні”, згідно з яким зовнішньоекономіч-на діяльність -- це діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іно-земних суб'єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ни-ми. що має місце, як на території України, так і за її межами.
Фо-рмами державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності є:
встановлення режиму здійснення валю-тних операцій. Такий режим встановлений Законом “Про порядок розрахунків в іно-земній валюті". Декретом Кабінету Міні-стрів України “Про систему валютного ре-гулювання і валютного контролю" та ін-шими нормативно-правовими актами;
митне регулювання. яке здійснюється згідно із Законами “Про зовнішньоеконо-мічну діяльність”, “Про Єдиний митний тариф”. Митним кодексом України тощо;
встановлення в окремих випадках, пере-дбачених законодавством, режиму ліцен-зування та квотування.
Відповідно до ст. 16 Закону “Про зовнішньоекономічну діяль-ність" в Україні запроваджуються такі ви-ди експортних (імпортних) ліцензій (на-лежним чином оформлене право на екс-порт (імпорт) протягом встановленого строку певних товарів або валютних кош-тів з метою інвестицій та кредитування):
генеральна (відкритий дозвіл на експортні (імпортні) операції по певному товару (то-варах) та/або з певною кращою (групою країн) протягом періоду дії режиму ліце-нзування по цьому товару (товарах);
разо-ва (індивідуальна) разовий дозвіл, що має іменний характер і видається для здійс-нення кожної окремої операції конкрет-ним суб'єктом зовнішньоекономічної дія-льності на період не менший, ніж той, що є необхідним для здійснення експортної (імпортної) операції);
відкрита (індивідуа-льна) (дозвіл на експорт (імпорт) товару протягом певного періоду часу (але не ме-нше одного місяця) з визначенням його загального обсягу), причому по кожному виду товару встановлюється лише один вид ліцензії. Ліцензії на експорт (імпорт) товарів видаються Міністерством зовніш-ньоекономічних зв'язків і торгівлі на під-ставі заяв суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності. Квотування здійснюється шля-хом встановлення режиму видачі індиві-дуальних ліценцій, причому загальний обсяг експорту (імпорту) за цими ліцензіями не повинен перевищувати обсягу встановленої квоти.
Зовнішньоекономічна діяльність здійс-нюється на підставі відповідних договорів. які укладаються між суб'єктами даного ви-ду діяльності. Усі зовнішньоекономічні договори можна умовно об'єднати в такі групи:
купівлі-продажу (експорт, імпорт, реек-спорт, реімпорт);
зустрічних поставок (бартер, холдинг);
торгово-посередницькі (доручення, ко-місія, консигнація),
змішані тощо.
Чинним законодавством України строго регламентовані питання укладання та оформлення названих договорів. При їх укладанні сторонам слід керуватись: Зако-нами “Про зовнішньоекономічну діяль-ність", “Про порядок здійснення розраху-нків в іноземній валюті”; Указом Прези-дента України “Про застосування Міжна-родних правил інтерпретації комерційних термінів у редакції 1990р. (правила ІНКО-ТЕРМС)". Указом Президента України “Про регулювання бартерних (товарооб-мінних) операцій у сфері зовнішньоеко-номічної діяльності”; постановою Кабіне-ту Міністрів України і Національного ба-нку України “Про типові платіжні умови зовнішньоекономічних договорів (контра-ктів) і типові форми захисних застережень щодо зовнішньоекономічних договорів (контрактів), що передбачають розрахунки н іноземній валюті”; наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України від 5 жовтня 1995 р. ”Про затвердження положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів)” тощо.
Певна категорія зовнішньоекономічних Договорів (контрактів) підлягає державній реєстрації згідно з Указом Президента Ук-раїни від 31 листопада 1994 р. № 659 “Про облік окремих видів зовнішньоекономічних договорів (контрактів) в Україні”. Пи-тання реєстрації таких договорів регулює-ться також наказом Міністерства зовніш-ньоекономічних зв'язків України від 18 листопада 1994 р. № 210 “Про заходи Міністерства зовніш-ньоекономічних зв'язків щодо забезпечення виконання Указу Президента України від 7 липня 1994 р. № 659/94”; наказом Міністерства зовніш-ньоекономічних зв'язків України від 6 гру-дня 1994 р. № 221 “Про внесення змін і доповнень, уточнень та роз'яснень до наказу Міністерства зовнішньоекономічних зв'язків України” № 210 віл 18 листопада 1994 р.; наказом Міністерства зовнішньо-економічних зв'язків України від 19 січня 1995 р. № 3 “На виконання Указу Прези-дента України від 13 січня 1995 р, .№ 35/95” тощо.
1.3 Сучасні проблеми зовнішньоекономічної діяльності України.Розвиток економіки держави в цілому, як і окремих її галузей серед іншого визначається відношенням об'ємів експорту и імпорту. На сьогодення зовнішньоекономічним зв'язкам України властиві вагомі негативні риси, що виявляються у переважанні екс-порті сировинної групи товарів (майже 70%). у домінантно-монопольній за-лежності від практично одного імпор-тера таких енергоносіїв, як нафта й газ, у завезенні невиправдано великої кількості товарів споживчого призна-чення, незважаючи на скрутний еконо-мічний стан країни. Пасивне сальдо торгівлі товарами в матеріальній формі (що становить близько 2,9 млрд. доларів, а з країнами СНД - 4,3 млрд. доларів), перекіс у бік продукції сировинного характеру та з низьким ступенем переробки а струк-турі виробництва та експорту (що сягає близько 70%), зростаюча (під впливом конкурентних умов світового ринку) деградація переробних галузей та висока імпортозалежність їх від так званого критичного імпорту не зали-шають сумнівів у тому, що загальний вектор дії зовнішньоекономічної скла-дової не відповідає потребам стабі-лізації та розвитку економіки нашої держави. Сьогодні економіка України, в силу її важкого положення досить відкрита для зовнішньої торгівлі. Доля в ВНП коливається в межах 8-10%, а у розвинутих країн - 70-80%. Така ситуація є небезпечною для вітчизняної економіки, оскільки високий рівень її відкритості є наслідком безсистемної торгівлі на фоні глибокої кризи. Любе небажане коливання кон'юнктури світових товарних ринків може привести українських виробників на рівень банкрутства.[10]
Основною складовою українського експорту, як i раніше, є чорнi метали. Питома вага цієї продукції в загальному об'ємі товарного експорту склала у 2003 році 34,9%. Однак структура експорту чорних металів з України викликає побоювання. У нiй невиправдано велика частка так званих напівфабрикатів - продукції нижніх переділив (заготівки, сляби тощо). I хоча на цю продукцію завжди існує ширший попит, ніж на продукцію верхніх переділів (виробництво напівфабрикатів - "брудне" виробництво, тому країни з високим рівнем вимог до екології не розвивають його), збільшення частки першого за рахунок другого веде до програшу. За даними французької компанії "СОФРЕС Консей" (ця компанія разом iз Мiнпромполiтики i Українським інститутом чорної металургії в рамках проекту "ПРУК 9503" розробляла стратегію реформування вітчизняної чорної металургії), експортер напівфабрикатів, що не має довгострокових контрактів, у підсумку втрачає в грошах.
Крім чорних металів, за кордоном постійним попитом користується продукція хімічної промисловості (насамперед, продукти неорганічної хімії i добрива), машини та устаткування, мінеральні продукти (руди, шлаки i зола). Таким чином, за винятком продукції машинобудування, в українському експортi переважає сировинна продукція. Аналогічна картина спостерігається і в імпорті товарів в Україну, головним об'єктом якого є мінеральні продукти (42% від загального об'єму імпорту). У свою чергу, серед імпортованих мінеральних продуктів переважають мінеральне паливо, нафта i продукти її перегонки (39,5% від загального об'єму імпорту). Лідером імпорту, як i раніше, залишається природний газ (22,3% від загального об'єму). За енергоносіями слідує продукція машинобудування (15,7% вiд загального об'єму). [8]
Підсумовуючи, можна виділити основні причини , що певною мірою стримують зростання українського експорту :
помітне посилення міжнародної конкуренції і зростання державної підтримки свого експорту у провідних зарубіжних країнах;
значно ускладнений вихід на світові ринки для українських підприємств внаслідок протекціоністських заходів з боку ряду країн по захисту власних ринків;
