RSS    

   Проблеми та негативні тенденції інноваційного розвитку економіки України

p align="left">7. Повільне формування в Україні сучасного і масштабного ринку інноваційної продукції, інфраструктури інноваційної діяльності.

Базове законодавство, необхідне для формування та розвитку в Україні національної інноваційної системи, певною мірою вже створено, але його практичне застосування стримується недостатньою інфраструктурою, нерозвинутістю системи інноваційного менеджменту, захисту прав інтелектуальної власності. Вітчизняні винахідники і розробники не можуть реалізувати в Україні економічний потенціал багатьох своїх розробок.

Продовжується тенденція зменшення кількості поданих до Державного департаменту інтелектуальної власності заявок на винаходи (порівняно з 2005 роком вона зменшилася на 13,6 відсотка). Кількість використаних у виробничому процесі винаходів порівняно з попереднім роком зменшилася на 19,8 відсотка.

Кількість зареєстрованих ліцензійних договорів становить лише 2,2-2,6 відсотка від кількості патентів, що в декілька разів менше відповідних показників технологічно розвинених країн.

Порівняно з 1991 роком в Україні більш як у 20 разів скоротилася кількість винахідників і раціоналізаторів. Незначною є частка підприємств, на яких здійснюється винахідницька та раціоналізаторська діяльність. Україна суттєво відстає від розвинутих країн за показниками експорту-імпорту технологій.

Загалом по Україні спостерігається негативна тенденція щодо процесу придбання нових технологій (технічних досягнень) і ще гірша - в напрямі трансферу таких технологій. Це пояснюється низьким ступенем інноваційної активності підприємств, зумовленим насамперед відсутністю стратегії економічного розвитку країни і відповідної патентно-ліцензійної політики держави, а також необхідної нормативно-правової бази.

Недоліки у правозастосуванні законодавчої бази в частині захисту прав інтелектуальної власності призвели до суттєвих втрат державою науково-технічного потенціалу, зокрема спеціальної наукової, проектно-конструкторської, проектно-дослідної документації під час приватизаційних процесів.

Не врегульовано питання оцінки об'єктів інтелектуальної власності. Незважаючи на неодноразові доручення Кабінету Міністрів України, Фонд державного майна України не затвердив методику оцінки нематеріальних активів.

За даними Служби безпеки України, український ринок високих технологій фактично знаходиться під контролем іноземних фондів і неурядових організацій, які представляють інтереси передусім військових відомств і транснаціональних компаній. При цьому наукові розробки переходять у власність іноземної сторони і комерціалізуються без будь-якого відшкодування українській державі.

На фоні загострення проблеми фінансового забезпечення науково-технічної та інноваційної діяльності на розвиткові цих сфер особливо негативно позначилася практика щодо скасування податкових і митних пільг для суб'єктів інноваційної діяльності, передбачених Законом України "Про інноваційну діяльність", а також пільг, що надавалися інноваційним проектам відповідно до положень Закону України "Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків".

Всупереч вимогам статті 87 Бюджетного кодексу України ( 2542-14 ) та законодавства України щодо фінансування інноваційної діяльності у 2000-2003 роках та у 2005 році у Державному бюджеті України кошти на фінансову підтримку інноваційної діяльності не були передбачені.

Зокрема, на розвиток діяльності інноваційних структур (технопарків, вільних економічних зон, технополісів, технологічних інкубаторів тощо) негативно вплинуло скасування пільг з оподаткування й митного регулювання інноваційної діяльності.

Під час підготовки законів України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та "Про Державний бюджет України на 2006 рік" були відхилені бюджетні пропозиції щодо впровадження бюджетних програм стосовно фінансової підтримки суб'єктів інноваційної діяльності для забезпечення виконання положень статті 17 Закону України "Про інноваційну діяльність"
та Постанови Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2004 року "Про затвердження Порядку надання фінансової підтримки суб'єктам інноваційної діяльності за рахунок коштів державного бюджету шляхом здешевлення довгострокових кредитів", а також фінансування інноваційної діяльності підприємств, що мають стратегічне значення для економіки та
безпеки держави для забезпечення виконання положень Указу Президента України від 20 квітня 2004 року "Про фінансову підтримку інноваційної діяльності підприємств, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави" щодо спрямування 10 відсотків коштів, отриманих від приватизації державного майна, на фінансову підтримку таких підприємств.

Загострення критичних проблем забезпечення науково-технічного та інноваційного розвитку держави визначає нагальну необхідність якнайшвидшого впровадження комплексу першочергових заходів, спрямованих на усунення системних недоліків у забезпеченні формування та реалізації національної інноваційної системи України.

Аналіз проблем, зв'язаних як з визначенням стратегічних напрямків розвитку держави, так і з інтегруванням України в Європу і світове співтовариство змушує форсувати перехід до інноваційної моделі розвитку нашої країни. Адже виробництво конкурентної продукції в сучасних умовах можливо лише на інноваційній основі, а матеріальну базу сучасної економіки створює інвестиційний потік.

Ядро законодавчого корпуса інноваційної моделі розвитку складають насамперед Закон України "Про інвестиційну діяльність", закони з питань оподатковування, закони про створення спеціальних економічних зон і територій пріоритетного розвитку і т.п.. Тому має сенс особлива увага звернути на те, як працюють ці закони, наскільки вони сприяють поліпшенню інвестиційного клімату в Україні.

Неупереджений аналіз свідчить про системний, інтегральний характер процесів, що відбуваються в інвестиційній сфері. Іншими словами, законодавчий компонент є лише одним з факторів, хоча і дуже важливим.

Власне сфера інновацій регулюється законами України "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про наукову і науково-технічну експертизу" , "Про спеціальний режим інвестиційної й інноваційної діяльності технологічних парків" і зрештою прийнятим минулого року законом "Про інноваційну діяльність". Цей Закон визначає правові, економічні й організаційні основи державного регулювання інноваційної діяльності в Україні, установлює форми стимулювання державою інноваційних процесів і спрямований на підтримку розвитку економіки України інноваційним шляхом. Відповідно до цього Закону державну підтримку одержують суб'єкти господарювання усіх форм власності, що реалізують в Україні інноваційні проекти, і підприємства усіх форм власності, що мають статус інноваційних. Звичайно, оскільки в повному обсязі закон набрав сили з 1 січня поточного року, ще рано говорити про його позитивний вплив на реальний процес інноваційного розвитку. Проте , аналіз норм цього закону дає підстави принаймні помірного оптимізму. Йдеться насамперед про розділ "Особливості в оподатковуванні і митному регулюванні інноваційної діяльності" і роздягнула "Фінансова підтримка інноваційної діяльності". Законодавець створив визначені правові передумови для надання могутнього імпульсу, здатного істотно змінити ситуацію на краще. Утім, не усе передбачив і він. Наприклад, щодо підтримки функціонування і розвитку сучасної інноваційної інфраструктури, державних інноваційних фінансово-кредитних установ.

Безумовно, варто згадати про законі "Про пріоритетні напрямки інноваційної діяльності в Україні", що визначає правові, економічні й організаційні основи формування і реалізації пріоритетних напрямків інноваційної діяльності в Україні.

Для України як держави з перехідною економікою тільки інноваційна стратегія може визначати шлях соціально-економічних перетворень. Інноваційні механізми економічного розвитку повинні використовувати наявний науково-технічний потенціал і базуватися на відповідній інфраструктурі. Проте існуюче законодавство щодо технопарків є явно недосконалим. Відсутні чіткі механізми і регламентовані терміни розгляду інноваційних проектів, має місце правова незахищеність проектів, що ускладнюють діяльність технопарків і приводить до утисків з боку контролюючих органів, а це відвертає інвесторів від фінансування інноваційних проектів. Більше того, розглядаються пропозиції щодо недоцільності надання передбачених законодавством пільг для технопарків.

Активізація інноваційної діяльності вимагає нових форм і методів упровадження досягнень науки і техніки, насамперед за рахунок розширення інноваційного ринку. Нині його в Україні практично немає, а становлення йде досить повільно. Можна ясно побачити недоліки розвитку інноваційного ринку - неринковий характер формування цін, безсистемність у визначенні безпосередніх замовників і споживачів виконаних розробок; не здійснюються аукціонні торги інноваційних розробок, немає інноваційних бірж і ефективної реклами; відчувається дефіцит маркетингових досліджень, низька питома вага витрат на інноваційну діяльність у капіталовкладеннях і т.п..

Зрештою, розвиток інноваційного ринку стримується недостатніми темпами створення недержавних науково-дослідних і проектно-конструкторських організацій.

Для ефективного розвитку інноваційного ринку потрібна реалізація широкого спектра заходів: забезпечення фінансування ресурсами пріоритетних напрямків наукових розробок, розширення джерел фінансування на основі спеціальних цільових, венчурных фондів, створення механізмів державного стимулювання ефективного використання приватних і іноземних інвестицій у наукомісткі області, у пріоритетні науково-технічні розробки, зменшення импортозалежності економіки, а також розширення форм інфраструктури інноваційного ринку (технопарки, наукові центри, торговельні інноваційні біржі, використання можливостей маленького і середнього бізнесу).

Висновки

Інтенсивний розвиток інноваційної діяльності в сучасних умовах забезпечує основу стійкого економічного зростання, що надає можливість затверджувати про інноваційний тип розвитку економіки на відміну від застійного, еволюційного, екстенсивного. Курс на інноваційний розвиток в Україні визначає перехід економіки до нового якісного стану. Він супроводжується активізацією інноваційної діяльності, що дозволяє реорганізувати економіку на основі розвитку наукомістких виробництв, впровадження у виробництво прогресивних високотехнологічних процесів, розробки і випуску нової конкурентноздатної продукції.

На подолання стагнації в інноваційній сфері спрямована державна інноваційна політика, що повинна надати імпульс для мобілізації всіх наявних ресурсів, що забезпечують активізацію інноваційних процесів.

Питання інноваційного розвитку економіки України, що задаються в основних документах по цій проблемі, вимагають їхньої конкретизації щодо багатьох суб'єктів ринкової економіки. Це обумовило необхідність великим компаніям формувати організаційно-економічний механізм інноваційного розвитку, відсутність якого негативно впливає на їхню інноваційну діяльність.

У процесі здійснення інноваційної діяльності великими компаніями і заходів її господарського регулювання виникають складні взаємозв'язки. Це об'єктивно необхідно при розробці організаційно-економічного механізму теоретичного аналізу сутності і тенденцій розвитку інноваційної діяльності великих компаній, виявлення розбіжностей, що негативно впливають на маркетингові дослідження. Визначення і рішення таких розбіжностей особливо актуально для великих компаній, що за своїм статусом є корпораціями, акціонерними товариствами.

Особливе значення інноваційного розвитку економіки України виявляється в реалізації інноваційної політики держави.

Список використаної літератури

1. Закон України «Про інноваційну діяльність», № 40-IV від 04.07.2002 р.

2. Данько М. Проблеми прогнозування інноваційно-технологічного розвитку економіки // Економіка України, 2000. №5.- С.35-40.

3. Маевский В. Эволюционная теория и технологический прогресс // Вопросы экономики, 2001. - № 11. - С. 5- 16

4. Патон Б. Інноваційний шлях розвитку економіки України // Вісн. НАН України, 2001. - №2.- С.11-16.

5. Журавский В. С. Проблемы законодательного обеспечения инновационно-инвестиционной модели развития Украины, 2003

6. Парламентські слухання на тему: «Національна інноваційна система України: проблеми формування та реалізації», сайт «Законодавство України»

Страницы: 1, 2, 3


Новости


Быстрый поиск

Группа вКонтакте: новости

Пока нет

Новости в Twitter и Facebook

                   

Новости

© 2010.