идання Світового банку дають цікавий матеріал щодо географії виробництва ВНП і місця України на економічній карті світу. Згідно з ними у 2004 році кінцевий геопродукт оцінювався за поточними курсами валют у 25.8 трлн. доларів, причому в зазначеній цифрі геоВНП та геоВВП урівнювалися між собою. Суто теоретично слід було б очікувати також збігу оцінок геопродукту за поточними курсами то ПКС, тобто втрати менш розвинених країн від заниження валютних курсів мали б урівноважуватися вигодами більш розвинених країн на завищенні курсів, однак паритетне значення сукупного ВНП виявилося більшим, ніж за поточним курсом, і становило, за розрахунками, 31.9 трлн. доларів. Із цього випливає, що частка України, оцінена у міжнародних доларах, дорівнювала у світовому виробництві ВВП-ВНП у 2004 році 0.4-0.5%, а в розрахунку на душу населення 50-60% [31, с. 9].Але в світі подій останнього 2008 року, ситуація змінилася із-зі світової фінансової кризи. На жаль, в Україні до початку кризи не вдалося ліквідувати макроекономічну уразливість, а всі названі критерії було значно перевищено.Дані за попередні роки та прогноз Міжнародного валютного фонду щодо зростання реального ВВП і показника інфляції свідчить, що Україна серед інших східноєвропейських країн 2009 року матиме один з найбільших рівнів падіння ВВП. Однак, вже у 2010 році є сподівання на початок зростання ВВП при невеликому рівні індексу споживчих цін.Таблиця 3.1.Прогноз та динаміка ВВП
Країна
Зростання реального ВВП
Рівень інфляції
2006
2007
2008
2009
2010
2006
2007
2008
2009
2010
Нові члени ЄС
Болгарія
6,3
5,9
4,0
-2,9
0,2
3,2
4,3
6,5
3,0
2,3
Чехія
6,8
6,0
3,2
-3,5
0,1
2,5
2,9
6,3
1,0
1,6
Угорщина
4,0
1,1
0,6
-3,3
-0,4
3,9
7,9
6,1
3,8
2,8
Польща
6,2
6,7
4,8
-0,7
1,3
1,0
2,5
4,2
2,1
2,6
Румунія
7,9
6,2
7,1
-4,1
0
6,6
4,8
7,8
5,9
3,9
Естонія
10,4
6,3
-3,6
-10
-1,0
4,4
6,6
10,4
0,8
-1,3
Латвія
12,2
10,0
-4,6
-12
-2,0
6,6
10,1
15,3
3,3
-3,5
Литва
7,8
8,9
3,0
-10
-3,0
3,8
5,8
11,1
5,1
0,6
Інші країни, що розвиваються
Білорусь
10,0
8,6
10,0
-4,3
1,6
7,0
8,4
14,8
12,6
6,0
Молдова
4,8
4,0
7,2
-3,4
0
12,7
12,4
12,7
2,6
4,7
Росія
7,7
8,1
5,6
-6,0
0,5
9,7
9,0
14,1
12,9
9,9
Україна
7,3
7,9
2,1
-8,0
1,0
9,0
12,8
25,2
16,8
10,0
Туреччина
6,9
4,7
1,1
-5,1
1,5
9,6
8,8
10,4
6,9
6,8
3.2. Проблеми входження економіки України у світове господарствоУкраїна була і продовжує залишатись складовою світового господарства. Проте на відміну від радянського минулого її сучасне успішне входження у світовий ринок в умовах здійснення системної трансформації є важливим чинником, що зумовлює її майбутнє. Роль експорту та імпорту в українській економіці визначається їхньою часткою у ВВП, яка становила у 2004 р. відповідно 56,8 і 47,6 % (при розрахунку ВВП не за паритетом купівельної спроможності, а за офіційним обмінним курсом гривні у 2004 p.). Частка зовнішньоторговельного обороту країни у ВВП становила 104,4 %. Це між іншим створює об'єктивні передумови для подальшої лібералізації валютного регулювання в країні. Разом з тим такі небезпечні диспропорції підривають умови розвитку внутрішнього ринку, послаблюють економічну безпеку держави. Визначилися галузі виробництва, які майже не пов'язані з внутрішнім попитом. Наприклад, на початку XXI ст. надзвичайно висока експортна орієнтація спостерігалася в чорній металургії, де обсяг експорту становив 85,3 %, у хімічній і нафтохімічній промисловості - 96,9, деревообробній і целюлозно-паперовій - 77,3, а в легкій промисловості у зв'язку з використанням давальницької сировини він сягнув 125,9 % загального обсягу виробництва. Аналіз структури експортної продукції наштовхує на прогноз про труднощі у входженні економіки України у світовий ринок в умовах посилення конкурентної боротьби [27].Проведені вітчизняними спеціалістами дослідження показали, що за станом факторних умов Україна не переважає більшість країн світу і значно поступається його індустріально розвинутому авангарду. Серед інших чинників на першому місці за своїми негативними наслідками стоїть різке скорочення обсягів інвестицій порівняно з дореформеним рівнем. Це помітно звузило поле діяльності для всієї переробної, машинобудівної, і особливо оборонної, промисловості. Звуження платоспроможного попиту спричинили також інфляція, що знецінила доходи підприємств та населення, і жорстка урядова грошово-кредитна політика, спрямована на забезпечення помірної нестачі грошей в обігу. Одна із основних причин стримування розвитку виробництва і відповідно міжнародної торгівлі готовою продукцією - наявний дисбаланс між фізичним та монетарним секторами економіки України. У період трансформації економіки України від адміністративно-командних форм організації господарських процесів до ринкових частка грошових ресурсів у загальній структурі обігових коштів підприємств мала б зростати. Проте у вітчизняній економіці розвивались протилежні тенденції [Додаток Д]
Світові макроекономічні порівняння і оцінка місця України в них
