RSS    

   Україна та міжнародні економічні організац

p align="left">Створення передумов для розширення співпраці з Європейським союзом Відповідно до статей 4,5,9 Угоди про партнерство та співробітництво між Україною і Європейським Союзом членство України в СОТ є необхідною передумовою лібералізації режиму торгівлі між Україною та ЄС, започаткування переговорів із створення зони вільної торгівлі та забезпечення поступової інтеграції України до Європейського Союзу шляхом підготовки та укладання Угоди про асоційоване членство України в ЄС. 

Розширення ЄС, у результаті якого 10 країн-торговельних партнерів України ввійшли до Спільного європейського ринку, породжує нові аргументи на користь якнайшвидшого вступу до СОТ. Європейський союз автоматично поширює квоти на імпорт української продукції на нових членів. Наприклад, у 2004 році Європейська комісія встановила квоту на імпорт сталі з України у розмірі 184550 тонн, в той час як обсяг експорту сталі з України до країн-кандидатів на вступ до ЄС становить приблизно 800000 тонн. Тому українські виробники перебувають під загрозою втрат значних ринків збуту у розширеному ЄС. Участь у СОТ допоможе уникнути кількісних обмежень на експорт української продукції до ЄС, оскільки такі обмеження в рамках СОТ заборонено.

Лібералізація доступу українських товарів на ринки світу 

Українські виробники одержать додаткові можливості експорту продукції внаслідок запровадження режиму найбільшого сприяння (РНС) щодо українських товарів у торговельному просторі всіх країн-членів СОТ (148 країн світу, частка яких в світовій торгівлі складає близько 93%). Запровадження РНС щодо товарів, які походять з України, означає, що вони будуть постачатися на ринки країн СОТ на не менш вигідних умовах, ніж товари з інших країн.

На даному етапі торговельні партнери України застосовують режим найбільшого сприяння до української продукції добровільно і на тимчасовій основі. Проте немає жодної гарантії, що такі преференції будуть зберігатися і надалі. Для прикладу, США щороку переглядають доцільність поширення режиму найбільшого сприяння на товари, що походять з країн СНД, у т. ч. - з України. У разі вступу до СОТ режим найбільшого сприяння буде поширено на українські товари усіма членами СОТ. Зменшення тарифних і нетарифних обмежень доступу українських товарів практично на всі найважливіші товарні ринки розвинених країн світу сприятиме збільшенню обсягів реалізації української продукції, а, отже, зростанню виробництва в експортоорієнтованих галузях.

Але: водночас, товари, вироблені в країнах СОТ, отримають більш вільний доступ на українські ринки. Зросте конкуренція між вітчизняними та іноземними виробниками, що може спричинити скорочення виробництва неконкурентоздатних вітчизняних підприємств та галузей. У довгостроковому періоді це сприятиме раціональному перерозподілу ресурсів між галузями та підприємствами від неефективних до конкурентоздатних. Проте, у короткостроковому періоді можливе загострення економічних і соціальних проблем, оскільки виникне необхідність працевлаштування вивільнених працівників, реструктуризації виробництва та пошуку необхідних для цього інвестиційних ресурсів.

Втім зменшення імпортних мит і, як наслідок, вартості імпорту не варто розглядати лише як загрозу національному виробнику. Багато виробників самі є споживачами імпортованої продукції. Загальне здешевлення ресурсів для виробництва зменшить собівартість вітчизняних товарів, що сприятиме зростанню конкурентноздатності підприємств.

Окрім того, дешевий імпорт вже присутній на українському ринку. Багато імпортних товарів потрапляє на ринок шляхом контрабанди, і мито з них не стягується взагалі. Із вступом до СОТ відповідальність України за боротьбу з тіньовим імпортом зросте, оскільки контрабанда загрожуватиме вже не тільки українському ринку, але і ринкам зовнішньоекономічних партнерів нашої держави. В результаті скорочення нелегального імпорту українські ринки стануть більш захищеними для дешевої низькоякісної продукції.

Зменшення втрат експортерів від дискримінаційних заходів

Починаючи з 1992 року, проти української продукції було порушено та проведено більше 90 антидемпінгових, спеціальних та антисубсидійних розслідувань. За цей час орієнтовна місткість ринків, що були закриті (або можуть бути закритими за результатами розслідування) для українських товарів у зв'язку із застосуванням антидемпінгових, спеціальних, компенсаційних заходів, у вартісному виразі становить майже 2 млрд. дол. США. Під загрозою проведення розслідувань або застосування антидемпінгових обмежувальних заходів з боку країн-членів СОТ знаходиться експорт товарів України в обсязі 0,5 млрд. дол. США. При цьому левова частка цієї продукції припадає на гірничо-металургійний комплекс України, що є соціально утворюючим у південно-східних регіонах України.

Слід зазначити, що до цього часу ініціатори антидемпінгових розслідувань розглядали Україну як країну з неринковою економікою. Тому санкції впроваджувалися не проти окремих підприємств, а проти цілих галузей. При цьому не бралася до уваги фактична собівартість української продукції, а структура ціни, що використовувалася для встановлення факту демпінгу, штучно моделювалася за аналогами зарубіжних країн. Хоча вступ до СОТ не означає автоматичного набуття Україною статусу країни з ринковою економікою, він є вагомим аргументом в переговорах з торговельними партнерами. 

Доступ до механізму вирішення торгових суперечок 

Після набуття Україною членства у СОТ українські виробники отримають можливість захисту своїх інтересів згідно з процедурою розгляду торговельних суперечок. Процедура врегулювання торговельних суперечок СОТ є потужним механізмом захисту прав малих країн-учасників міжнародної торгівлі. Необхідно відзначити, що ця процедура є набагато тривалішою, ніж процедура розгляду фактів порушень правил торгівлі відповідними компетентними органами окремих країн (досить часто вона триває кілька років). Це дає змогу виробникам, навіть у разі виникнення загрози визнання факту недобросовісної конкуренції та запровадження відповідних обмежувальних заходів, здійснити географічну диверсифікацію ринків збуту своєї продукції або переорієнтувати виробництво на випуск іншої продукції.

Але: успішне використання існуючих у СОТ механізмів багатостороннього врегулювання може стримуватися відсутністю належного числа добре підготовлених, досвідчених фахівців у галузі міжнародного торговельного права.

Участь у світовій торгівлі

Окремо слід наголосити на тому, що вступ України до СОТ слід здійснити якнайшвидше. Після приєднання Китаю до СОТ Україна отримала ще одного члена Робочої групи, який висунув свої вимоги. Те саме може статися після приєднання до СОТ, наприклад, Росії чи будь-якої іншої країни. Водночас, необхідність поспішати не означає вступ за будь-яку ціну. Перспективи приєднання до СОТ залежать від уміння трактувати країною-претендентом основні положення та угоди СОТ, виходячи саме з національних інтересів, від уміння виграшно висвітлювати національний торговельний режим, а також від уміння поступатися менш важливими позиціями, відстоюючи принципові. 

Крім того, необхідність якнайшвидшого набуття членства в СОТ обумовлена ще одним фактором. Зараз в рамках СОТ проходить новий раунд багатосторонніх переговорів, започаткований Міністерською конференцією СОТ у м. Доха (Катар), головною метою якого є створення світової торговельної системи, яка б відповідала інтересам всіх без винятку країн-членів організації. Ці багатосторонні переговори визначатимуть умови світової торгівлі на десятиріччя вперед, тому важливо, щоб і інтереси України були враховані. А цього можна буде досягти тільки будучи повноправним членом багатосторонніх переговорів, тобто членом СОТ. 

Україна матиме можливість отримати значні позитивні наслідки від приєднання до СОТ для виробників, споживачів, а також для макроекономічного стану країни в цілому. Але реалізація зазначених потенційних вигод потребує змін багатьох адміністративних процедур, реформи податкової системи, додаткових витрат держави та підприємств. Таким чином, отримання вигод від приєднання до СОТ великою мірою залежить від того, наскільки добре буде проведено підготовку до вступу.

НАСЛІДКИ ВСТУПУ ДЛЯ ГАЛУЗЕЙ ЕКОНОМІКИ

Прогнозування та розробка рекомендацій для успішної адаптації галузей до умов членства у СОТ потребує кількісних та якісних оцінок наслідків вступу України до СОТз врахуванням багатьох внутрішніх і зовнішніх факторів, внутрішніх міжгалузевих та міжнародних зв'язків. На сьогодні в Україні було проведено небагато досліджень для окремих галузей та економіки в цілому. Зокрема, широко використовуються результати дослідження Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції, яке подає оцінку наслідків для основних вітчизняних секторів та галузей. Також аналітичні прогнози та рекомендації було розроблено Центром ім. О. Разумкова, Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій, Центром наукових досліджень НБУ (наслідки для банківської системи - див. Вісник НБУ, жовтень 2003) групою експертів Організації економічної співпраці та розвитку (ОЕСР) та Світового Банку (наслідки для сільського господарства) та ін.

Нижче оглядово представлено висновки деяких досліджень (аналітичних матеріалів) щодо наслідків вступу України до СОТ для різних галузей економіки.

Як уже зазначалося, вступ України до СОТ може мати як позитивні, так і негативні наслідки як для економіки України в цілому, так і для окремих галузей. Більшість експертів дотримується думки, що вступ до СОТ та лібералізація доступу на ринки України не викличе значних негативних наслідків для українських галузей, оскільки рівень реального тарифного захисту внутрішніх ринків для багатьох із них не зміниться суттєво, оскільки і зараз є досить низьким.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10


Новости


Быстрый поиск

Группа вКонтакте: новости

Пока нет

Новости в Twitter и Facebook

                   

Новости

© 2010.