Україна та ООН
p align="left">чисельність 901 окремої понтонно-мостової роти - 200 осіб;чисельність штабних офіцерів - 8 осіб;
чисельність військових спостерігачів - 5 осіб;
чисельність військових поліцейських - 3 особи;
Основними завданнями місії верифікації ОБСЄ в Косово було:
перевірка відповідності всіх сторін в Косово Резолюції 1199 Ради Безпеки ООН та доповідь щодо стану Резолюції Постійному представництву ОБСЄ та інших організацій Постійній Раді ОБСЄ;
відкрити представництва місії в регіонах Косово, для виконання своїх обов'язків;
встановлення зв'язку із владою Югославії, Сербії та у разі необхідності з іншими органами влади, політичними партіями;
налагодження контактів з організаціями в Косово, акредитованими міжнародними і неурядовими організаціями для сприяння виконанню своїх обов'язків;
здійснювати нагляд над проведенням виборів в Косово для забезпечення їх гласності та справедливості згідно з узгодженими правилами та процедурою проведення виборів;
доповісти та надати рекомендації до Постійної Ради ОБСЄ, Ради Безпеки ООН та інших організацій на місцях, що підпадають під юрисдикцію Резолюції 1199 Ради Безпеки ООН.
6) Місія ООН в Анголі. Січень 1996 р. - лютий 1999 р.
Підстави: Резолюція Ради безпеки ООН від 08.02.95 976 Постанова ВР України від 16.01.96 № 96-ВР.
901 окрема понтонно-мостова рота (опмр)
штабні офіцери;
військові спостерігачі;
військові поліцейські;
Основним завданням підрозділу було відновлення інженерної інфраструктури в зонах відповідальності (відновлення шляхів, наведення мостів та понтонно-мостових переправ через річки). У 1999 році Рада Безпеки ООН одностайно проголосувала за виведення решти "блакитних шоломів" у кількості тисячі чоловік з Анголи. 40 років громадянської війни не втомили тутешніх непримиренних лідерів. Останніми на початку березня ц.р. покинули ангольську землю індійські миротворці, які й спустили прапор ООН у столиці Луанді. 226 військовослужбовців брали участь у Місії ООН в Анголі.
7) Місія ООН у Гватемалі (МІНУГУА). Cічень-травень 1997 р.
військові спостерігачі 8 осіб;
Основними завданнями військових спостерігачів у Гватемалі було здійснення контролю за виконанням положень Угоди про припинення вогню, підписане урядом цієї країни та рухом "Національна революційна єдність Гватемали" (НРЄТ) 4 грудня 1996 року, включаючи офіційне припинення військових дій, роз'єднання сил і демобілізацію комбатантів НРЄТ у пунктах збору, які були спеціально підготовлені для цих цілей.
8) Місія ООН у Таджикистані. Грудень 1994 р. - березень 2000 р.
військові спостерігачі 3 особи.
Основними завданнями військових спостерігачів було:
надання допомоги Об'єднаній комісії, до якої входять представники Уряду Таджикистану та таджикської опозиції, допомоги щодо спостереження за виконанням Угоди про тимчасове припинення вогню та інших ворожих дій на таджиксько афганському кордоні та в країні, під час переговорів;
розслідування повідомлень про порушення угоди про припинення вогню та інформування про це ООН і Об'єднаної комісії;
підтримання контактів зі сторонами, які задіяні в конфлікті, а також зв'язків ОБСЄ, Колективними миротворчими силами СНД у Таджикистані та прикордонними військами;
підтримання зусиль Спеціального представника Генерального Секретаря, надання послуг щодо забезпечення політичної взаємодії та координації, які можуть сприяти оперативному наданню гуманітарної допомоги міжнародним співтовариством;
здійснення спостереження за бійцями Об'єднаної таджикської опозиції (ОТО), за їх роззброєнням та демобілізацією;
надання допомоги в реінтеграції комбатантів в державні силові структури, або їх демобілізації.
За час існування Місії 17 офіцерів Збройних Сил України були направлені для виконання завдань у Таджикистані.
9) Спеціальна Місія ООН в Афганістані. Квітень 2000 року - травень 2001р.
Військовий спостерігач - 1 особа
Основними завданнями Місії були:
створення умов для підготовки переговорного процесу;
підготовка Угоди про припинення вогню.
10) Місія ООН на півострові Превлака, Хорватія.Січень 1996р.-грудень 2002 р.
Військові спостерігачі - 2 особи.
Основними завданнями Місії були:
спостерігати за активністю ВМФ СРЮ у Которській затоці;
спостерігати за відсутністю військ та важкого озброєння хорватської та югославської армій у демілітаризованій зоні;
спостерігати за активністю поліції у зоні відповідальності.
11) Гуманітарна місія в Державі Кувейт. Квітень-серпень 2003.
Підстави: Указ Президента України від 18.03.2003 №227/2003, Постанова Кабінету Міністрів України від 19.03.2003 № 357, Постанова Верховної Ради України від 20.03.2003 № 633-IV
19 окремий батальйон РХБ захисту - 448 осіб;
Місце дислокації 19 обРХБз було - Північно-Східна частина в/б Аріфжан (Нос Кемден).
Основними завданнями батальйону було:
реагування на кризові ситуації;
забезпечення безпеки в регіоні;
надання допомоги в захисті цивільного населення країни від наслідків можливого застосування ЗМУ;
надання допомоги в ефективній ліквідації можливих наслідків ЗМУ на території Держави Кувейт;
радіаційна, хімічна та біологічна розвідка місцевості.11 Шамрай В.О., Коропатнік І.М. Участь збройних сил України в міжнародних миротворчих операціях. // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права „Міжнародне право”.-2004р. -96с.
Участь України в міжнародних миротворчих операціях ООН дає вагомі позитивні результати, серед яких - зміцнення авторитету нашої держави, створення сприятливого клімату для налагодження та активізації двостороннього економічного співробітництва з відповідними державами, а також набуття військовослужбовцями цінного професійного досвіду.
Україна приділяє важливу увагу питанням забезпечення належного рівня захисту і безпеки персоналу миротворчих операцій. За час участі України в міжнародних миротворчих операціях загинуло 26 українських військовослужбовів, понад 87 отримали поранення. Останній трагічний випадок стався 17 березня 2008 року, коли внаслідок операції з повернення під контроль ООН будівлі суду в Косовській Мітровіці загинув український миротворець. Україна ініціювала розробку Конвенції з безпеки персоналу ООН (1994 р.) та зв'язаного з нею персоналу, була однією із перших, а в липні 1995 р. - ратифікувала.11 Закон України Про участь України в міжнародних миротворчих операціях, вiд 23.04.1999 № 613-XIV
Згідно з позицією України, яка базується, зокрема, на відповідних документах ООН та ОБСЄ, операції ООН з підтримання миру мають проводитись на підставі чіткого мандату ООН або ОБСЄ та під їх політичним контролем. Сили, задіяні в таких операціях, повинні мати багатонаціональний характер.
Україна виступає за необхідність вдосконалення механізмів взаємодії між Радою Безпеки, країнами-постачальницями та Секретаріатом ООН. Як член Ради Безпеки ООН у 2000-2001 рр., Україна брала активну участь у запровадженні низки конструктивних форм консультацій та співробітництва між Радою Безпеки, країнами-постачальницями та Секретаріатом ООН.
Наша держава надає великого значення вдосконаленню системи швидкого реагування ООН на кризові ситуації. У лютому 1994 року Україна заявила про свою готовність брати участь у Системі резервних угод ООН (механізм, згідно з яким певні військові підрозділи країн, зарахованих до Системи резервних угод, перебувають у готовності на своїй території і, на запит Секретаріату ООН, надсилаються до тієї чи іншої місії ООН). З того часу Україна зарахована до складу країн-учасниць зазначеного механізму. У серпні 1997р. між Секретаріатом ООН та Україною було підписано відповідний Меморандум про взаєморозуміння щодо надання нашою країною конкретних ресурсів до зазначеної Системи (аеромобільно-десантний батальйон, транспортна авіаційна ескадрилья, група військових спостерігачів, штабних офіцерів та військової поліції).
18 травня 1999 р. Верховна Рада України ухвалила Закон "Про участь України в міжнародних миротворчих операціях", підготовлений МЗС спільно із зацікавленими міністерствами і відомствами. У лютому 2000 р. Президент України ухвалив Указ "Про порядок розгляду пропозицій щодо участі України в міжнародних миротворчих операціях".
Україна повністю підтримала процес докорінної реформи миротворчого механізму ООН з метою підвищення його ефективності, який розпочався після представлення “доповіді Брахімі” (2000 р.). Наша держава надає активного сприяння цьому процесу в рамках різних органів ООН.
У 2002 р. на 57-й сесії ГА ООН була одностайно схвалена внесена нашою делегацією резолюція, якою 29 травня було проголошено Міжнародним днем миротворців ООН (цього дня у 1948 р. Рада Безпеки ООН ухвалила резолюцію 50 (ІІІ) про розгортання першої миротворчої операції - Органу ООН із спостереження за виконанням умов перемир'я в Палестині). Щорічне відзначення Дня миротворця є помітною подією в штаб-квартирі ООН в Нью-Йорку, а також безпосередньо в місцях розгортання миротворчих операцій ООН.
Делегація України бере активну участь у щорічних сесіях Спеціального комітету ООН з операцій з підтримання миру. На минулорічній сесії Спецкомітету Україна ініціювала проект декларації з нагоди 60-річчя миротворчої діяльності ООН, яка була одностайно ухвалена 7 листопада 2009 року на пленарному засіданні 63-ї сесії ГА ООН. Співавторами документу стали близько 100 держав-членів ООН.
