RSS    

   Дипломная работа: Дослідження динаміки чисельності жуків-короїдів хвойних дерев Плужнянського лісництва

4. Забороняється виходити на маршрут поодинці. Має бути не менше двох чоловік, які можуть розходитися лише в межах візуального зв’язку один з одним.

5. Під час сильних дощів з вітром і громом не можна перебувати поблизу одиноких дерев чи високих металевих предметів.

6. Працюючи на ділянках, де є отруйні комахи або рослини, які обпікають шкіру, треба користуватися одягом, який повністю закриває ноги.

7. Забороняється запалювати багаття в жарку сонячну погоду і в густих лісових насадженнях. Забороняється кидати в лісі не загашені сірники та недопалки.

8. Забороняється проводити якісь роботи або зупинятися на відпочинок під мережами електропередач.

9. При роботі зі стовбурами дерев і взятті матеріалу потрібно слідкувати, щоб гострі осколки дерева не потрапили в очі або не поранили шкіру.

10. При відборі комах слід користуватися допоміжними предметами, з метою запобігання їх укусів, які можуть призвести до різноманітних запальних процесів.

11. Потрібно обережно поводитися з хімічними речовинами, якими фіксують зібраний біологічний матеріал, щоб уникнути різноманітних опіків і отруєнь.

12. При порізах гострими предметами потрібно обробити рану 3 %-ним спиртовим розчином йоду, рану перев’язати.

13. В усіх випадках поранень, опіків, отруєнь, після надання першої допомоги потерпілого необхідно терміново направити до лікарні.

Правила техніки безпеки при виконанні основних завдань згідно методики дослідження

1. Викладати ловчі дерева забороняється поодинці; має бути не менше двох осіб, причому при зрізування і закладанні дерев виконавці повинні бачити один одного.

2. Перед початком спилювання або звалювання дерев виконавець повинен переконатися у відсутності в небезпечній зоні сторонніх людей, а перед падінням дерева подати гучний сигнал «Увага», «Стережись» або інший.

3. Не приступати до роботи в стані наркотичного, алкогольного, медикаментозного спя’ніння, в хворобливому або стомленому стані.

4. Бути уважним і акуратним під час роботи, не відволікатися самому і не відволікати інших.

5. Не проходити в місцях можливого падіння небезпечних та завислих дерев.

6. Знати зміст сигналів, які подаються оточуючими.

7. Забороняється працювати несправними інструментами та приладами (сокира, пилка та ін.).

Надання першої допомоги

1. При кровотечах з вен чи артерій необхідно негайно накласти джгут. При артеріальній кровотечі його накладають вище рани, при кровотечі з вен – нижче рани. Потерпілий повинен лежати. Джгут тримати не більше двох годин.

2. Сонячний, тепловий удари. Першою ознакою теплового удару є сильний головний біль, почервоніння обличчя, загальна слабкість, шум у вухах. Потерпілого треба віднести в прохолодне місце, напоїти холодним чаєм. При важкій формі негайно звернутися до лікаря.

3. Опіки. При легких формах шкіра червоніє, припухає і болить, обпечене місце треба змочити розчином марганцевокислого калію, спирту або одеколоном. При сильному опікові шкіра покривається пухирями, проколювати які не можна. На обпечене місце треба накласти стерильну пов’язку, змочену в спирті або в розчині марганцевокислого калію.

4. Непритомність. Потерпілого покласти навзнак з опущеною вниз головою, розстібнути одяг, дати понюхати нашатирний спирт або оцет.

5. Переломи кісток. На зламану кінцівку накласти шину і транспортувати потерпілого в лікарню.

6. Удари. Вдарене місце відразу ж обробити йодом; щоб зменшити кровотечу на місце накладають пов’язку, прикладають холод.

7. Вивихи і розтягнення зв'язок. При вивихах надати максимальний спокій потерпілому. Для цього накласти шину або закріпити ушкоджений суглоб до тіла, надаючи нерухомість суглобу. Вправляти вивих дозволяється тільки медперсоналу.

При розтягненні зв'язок накласти тугу пов’язку на суглоб. Ознакою розтягнення зв'язок є біль і сильна припухлість.


Висновки

комаха шкідник короїд хвойний дерево

1. Дослідження динаміки чисельності представників родини короїдів (Ipidae) хвойних дерев проводилося протягом 2009-2010 років на двох ділянках соснового лісу, у південно-східній частині (площею по 0,7 га), і двох ділянках ялинового лісу, у східній частині (площею по 0,5 га), Плужнянського лісництва, що розташоване на території Ізяславського адміністративного району Хмельницької області і відноситься до зони західних лісів Мало-Поліського регіону.

2. Для визначення чисельності жуків-короїдів ми використовували методику «ловчих (модельних) дерев». На кожній досліджуваній ділянці хвойного лісу було закладено по 5 модельних дерев довжиною від 12 до 16 м і товщиною від 18 до 40 см. В якості модельних були обрані вітровальні і буреломні лежачі та напівлежачі дерева.

3. На території дослідження виявлено і визначено 7 видів комах-шкідників хвойних насаджень з родини короїдів (Ipidae): лубоїд сосновий малий (Blastophagus minor Hart.), лубоїд сосновий великий (Blastophagus piniperda L.), поліграф пухнастий (Polygraphus poligraphus L.), короїд-типограф (Ips typographus L.), короїд шестизубчастий, або стенограф (Ips sexdentatus Boern.), гравер звичайний, або короїд-гравер (Pityogenes chalcographus L.) і деревинник смугастий (Trypodendron lineatum Ol.).

4. Досліджені види комах-шкідників родини короїдів (Ipidae) є дрібними жуками, які наносять пошкодження як у фазі личинки, так і у фазі імаго, тому відносяться до дуже небезпечних шкідників хвойного лісу.

Жуки-короїди мають однорічні генерації і розвиваються з початку квітня до кінця серпня. Личинки даних короїдів прокладають численні ходи в корі, під корою, в лубі, інколи навіть пошкоджують заболонь і деревину. Заселяють дані комахи-шкідники практично все дерево – верхню, середню та нижню частини стовбурів з товстою і перехідною корою, а також товсті і тонкі гілки.

Лубоїди і короїди пошкоджують сосну, ялину та інколи модрину, призводячи до ослаблень лісостанів і навіть до повного всихання значних територій

5. Жуки-короїди на території хвойних лісів лісництва мають подібні періоди розвитку. Згідно з проведеними фенологічними дослідженнями найкращим періодом спостереження за жуками-короїдами з однорічними генераціями є остання декада березня – перша декада травня в сосновому лісі (лубоїди), і друга половина червня – початок липня в ялиновому лісі (поліграф). Тому (вразі необхідності) викладати ловчі дерева, із наступним обкорюванням їх і спалюванням кори, проти даних шкідників слід на початку березня (спалювати залишки в червні – липні).

Спостереження за короїдами, які дають сестринські покоління (короїд-стенограф, короїд-типограф, деревинник, короїд-гравер), слід проводити з кінця квітня до червня, а також – в липні – серпні (сестринське покоління). Тому ловчі дерева проти даних шкідників повинні викладатися в першій декаді квітня; спалювання кори проводити в серпні – вересні.

6. Згідно з отриманими результатами підрахунку чисельності жуків-короїдів значно більш заселеними є ялинові ліси, хоча видова різноманітність представників родини короїдів (Ipidae) вища в соснових лісах, що зумовлено територією розміщення ялинових лісів.

7. Найбільше середнє значення показника екологічної щільності в соснових насадженнях характерне таким представникам родини короїдів як короїд-типограф (Ips typographus L.) – 18011 особин на 1 м3 кори в 2009 році і 13179 особин на 1 м3 кори в 2010 році, і гравер звичайний (Pityogenes chalcographus L.) – 15147 особин на 1 м3 кори в 2009 році і 11929 особин на 1 м3 кори в 2010 році.

В ялинових насадженнях лісництва найбільше середнє значення показника екологічної щільності має гравер звичайний (Pityogenes chalcographus L.) – 219732 особини на 1 м3 кори в 2009 році і 194129 особин на 1 м3 кори в 2010 році.

8. Найбільший показник абсолютної щільності жуків-короїдів хвойних дерев лісництва в соснових насадженнях характерний для лубоїда соснового великого (Blastophagus piniperda L.) – 12023 особини на 1 га в 2009 році і 8371 особина на 1 га в 2010 році.

В ялинових насадженнях найбільший показник абсолютної щільності характерний для гравера звичайного (Pityogenes chalcographus L.) - 56000 особин на 1 га в 2009 році і 60354 особини на 1 га в 2010 році.

9. Найбільше значення показника відносної щільності в соснових насадженнях характерне для лубоїда соснового великого (Blastophagus piniperda L.) і становить 1683 особини на 1 модельне дерево в 2009 році і 1172 особини на 1 модельне дерево в 2010 році. Найменший показник має лубоїд сосновий малий (Blastophagus minor Hart.) – 28 особин на 1 модельне дерево в 2009 році і 6 особин на 1 модельне дерево в 2010 році.

В ялинових насадженнях найбільше значення відносної щільності притаманне для гравера звичайного (Pityogenes chalcographus L.) – 5600 особин на 1 модельне дерево в 2009 році і 6035 особин на 1 модельне дерево в 2010 році. Найменший показник відносної щільності в ялиновому лісі має короїд-типограф (Ips typographus L.) - 88 особин на 1 модельне дерево в 2009 році і 50 особин на 1 модельне дерево в 2010 році.

10. Найменший середній показник зустрічаємості в сосновому лісі характерний для лубоїда соснового малого (Blastophagus minor Hart.) і становить 5,9 % у 2009 році і 9,8 % у 2010 році. Найбільшу зустрічаємість протягом 2009 року спостережень має лубоїд сосновий великий (Blastophagus piniperda L.) – 75,9 %, а протягом 2010 року - деревинник смугастий (Trypodendron lineatum Ol.) - 73,7 %.

У ялиновому лісі найбільшу зустрічаємість має гравер звичайний (Pityogenes chalcographus L.) - 100 % протягом 2009-2010 років дослідження. Найменша зустрічаємість характерна для лубоїда соснового великого (Blastophagus piniperda L.) – 44,3 % у 2009 році і 46,8 % у 2010 році.

11. Найбільш домінантним видом в соснових насадженнях є лубоїд сосновий великий (Blastophagus piniperda L.) – 40,8 % у 2009 році і 41,4 % в 2010 році. Найменший середній показник має лубоїд сосновий малий (Blastophagus minor Hart.) – 0,4 % у 2009 році, 0,7 % в 2010 році.

В ялинових насадженнях найбільший середній показник домінування має гравер звичайний (Pityogenes chalcographus L.) - 70,3 % у 2009 році і 76,5 % в 2010 році. Найменш домінантним видом в ялиновому лісі є короїд-типограф (Ips typographus L.) – 0,8 % в 2009 році і 1,3 % в 2010 році.

12. Загальна чисельність і щільність жуків-короїдів у хвойних насадженнях Плужнянського лісництва в 2010 році нижча порівняно з показниками 2009 року. Це, перш за все, пов’язано з кліматичними умовами території дослідження: зима 2009 року - м’яка, з достатньою кількістю снігу, літо – тепле і вологе; зима 2010 року – сувора, зі значною кількістю снігу, літо – сухе і жарке.

13. Пошкодженість, або заселеність, дерев жуками-короїдами у 2009 році в сосновому лісі становила 1,6-2,3 % від загальної кількості дерев на досліджених ділянках; у ялиновому лісі – 2-3,1 % від загальної кількості дерев на досліджених ділянках.

У 2010 році пошкодженість дерев в сосновому лісі становила 2,1-2,3 % від загальної кількості дерев на ділянках; у ялиновому лісі - 2,8 % від загальної кількості дерев на досліджених ділянках.

14. Поточний відхід дерев, тобто кількість всохлих дерев в поточному році, однією з причин чого є жуки-короїди, протягом 2009-2010 років становить 3-4 дерева на 1 га зрілого лісу в соснових і ялинових насадженнях, що відповідає щорічній втраті лісництвом 130000 гривень.

15. Показники щільності, зустрічаємості і домінування жуків-короїдів, а також показники пошкодженості, або заселеності, дерев цими шкідниками дозволяють розробляти і впроваджувати різноманітні засоби боротьби з ними і проводити заходи щодо прогнозування їх чисельності. Це важливо, перш за все тому, що комахи-шкідники родини короїдів (Ipidae) впливають на стійкість і розвиток хвойних лісів, ослаблюючи дерева при заселенні і часто призводячи до загибелі продуктивного деревостою. А всихання одного дерева довжиною 10 м і діаметром 22 см призводить до втрати 0,5 м3 деревини, що приносить значні економічні збитки лісовому господарству.

Рекомендації по обмеженню кількості комах-шкідників родини короїдів (Ipidae) і прогнозуванню їх чисельності

1. Проведення систематичного моніторингу в лісогосподарських угіддях і здійснення короткострокових і довгострокових прогнозів розподілу популяцій шкідливих комах, їх чисельності, інтенсивності розмноження, плодючості тощо.

2. Своєчасне оповіщення підприємств, установ, організацій, діяльність яких пов’язана із захистом рослин, у випадку виявлення масового розмноження шкідників.

3. Створення змішаних культур з підліском в усіх випадках, коли дозволяють лісорослинні умови. Введення до складу насаджень тільки тих деревних порід і чагарників, вимоги яких відповідають даним кліматичним та ґрунтовим умовам. Не допущення змішування в ряду і висаджування рядами, які чергуються, порід-антагоністів, а також поблизу таких чагарників, які є переносниками загальних хвороб та шкідників.

4. Поліпшення охорони лісів від пожеж. Навіть незначна пожежа, коли горить тільки підстилка, зумовлює опіки і підпари кореневих лап частини дерев. Це в свою чергу сприяє заселенню таких дерев стовбуровими шкідниками.

5. Систематичне і своєчасне спостереження за хвоєгризучими шкідниками, а також за шкідниками коріння та молодих культур, які сприяють зростанню чисельності короїдів.

6. Не залишати на лісосіках недорубків, проводити збір порубочних решток. Щоб попередити розвиток короїдів недоробки (а також гілки із хвоєю) слід складати невеликими купами і спалювати.

7. Викладати ловчі дерева з товстими гілками 1 раз на 3-4 роки, обкоровувати після заселення їх шкідниками, спалювати кору або закопувати на глибину не менше 0,5 м.

8. Застосовувати отруєнні ловчі дерева оброблені інсектицидами. Жуки-короїди охоче селяться на них, але гинуть, як тільки починають прогризати ходи.

9. Щороку розвішувати в лісових масивах штучні гнізда для птахів.

10. За результатами моніторингу проводити комплекс профілактичних і винищувальних заходів щодо боротьби з шкідниками.


Список літератури:

1. Аверкиев И.С. Атлас вреднейших насекомых леса. – 2-е изд., перераб. – М.: Лесн. пром-сть, 1984. – 72 с.

2. Берриман А. Защита леса от насекомых-вредителей ∕ Пер. с англ. В.Г. Долгополова. – М.: Агропромиздат, 1990. – 288 с.

3. Бондаренко Н.В., Глущенко А.Ф. Практикум по общей энтомологии. 2-е изд., перераб. и доп. – Л.: Агропромиздат. Ленинград. отд-ние, 1985. – 352 с.

4. Воронцов А.И. Лесная энтомология: Учебник для студентов лесохозяйств. спец. вузов. 4-е изд., перераб. и доп. – М.: Высшая школа, 1982. – 384 с.

5. Воронцов А.И. и др. Технология защиты леса / А.И. Воронцов, Е.Г. Мозолевская, Э.С. Соколова. – М.: Экология, 1991. – 304 с.

6. Воронцов А.И., Мозолевская Е.Г. Практикум по лесной энтомологии: Учеб. пособие для лесохоз. специальностей вузов. Изд., 2-е, испр. и доп. – М.: Высш. школа, 1978. – 293 с.

7. Воронцов А.И., Семенкова И.Г. Лесозащита. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Агропромиздат, 1988. – 336 с.

8. Вредители сельськохозяйственных культур и лесных насаждений: В 3-х т. ∕ Под общ. ред. В.П. Васильева. – 2-е изд., испр. И доп. – К.: Урожай, 1987. – 440 с.

9. Гамаюнова С.Г. Біологічні екскурсії: Комахи лісу. – Х.: Вид. група «Основа», 2003. – 128 с.

10. Гусєв В.І., Єрмоленко В.М., Свищук В.В., Шмиговський К.А. Атлас комах України ∕ Під ред. З.Ф. Ключко. – К.: «Радянська школа». – 1962.

11. Єрмоленко В.М., Ключко З.Ф. Визначник комах ∕ К.: «Радянська школа», - 1971. – 184 с.

12. Жизнь животных. В 7-ми т. / Гл. ред. В.Е. Соколов. Т.3. Членистоногие: трилобиты, хелицеровые, трахейнодышащие. Онихофоры. / Под. ред. М.С. Гилярова, Ф.Н. Правдина. – 2-е изд., перераб. – М.: Просвещение, 1984. – 463с.

13. Завада М.М. Лісова ентомологія. – К.: КВЦ, 2007. – 260 с.

14. Илюстрированная энциклопедия насекомых ∕ Под ред. Е.Г. Бацылева. Прага: Изд-во «Артия», 1977.

15. Козлов М.А., Олигер И.М. Школьный атлас-определитель безпозвоночных. – М.: Просвещение, 1991. – 207 с.

16. Кузнецов С.И., Чуприна П.Я., Подгорный Ю.К. и др. Деревья и кустарники, культивируемые в Украинской ССР. Голосеменные. Справочное пособие.– Киев: Наук. думка, 1985. – 200с.

17. Кулєшов А.В., Білик М.О. Фітосанітарний моніторинг і прогноз: Навчальний посібник. – Харків: Еспада, 2008. – 512 с.

18. Липа О.Л. та ін. Визначник хвойних рослин: Навч. посібник / О.Л. Липа, І.С. Івченко, Т.А. Решетняк. – К.: Вища шк.., 1993. – 187 с.

19. Литвинова А.Н., Панкевич Т.П., Молчанова Р.В. Насекомые сосновых лесов. – Мн.: Наука и техника, 1985. – 150с.

20. Мазурмович Б.М., Коваль В.П. Зоологія безхребетних. Навчально-польова практика – К.: Вища школа. Головне вид-во, 1982. – 184 с.

21. Мамаев Б.М. и др. Определитель насекомых европейской части СССР. Учеб. пособие для студентов биол. специальностей пед. ин-тов. М.: «Просвещение», 1976.

22. Мовчанов О.М. Стовбурові шкідники лісу // Захист рослин. – 2003. - №12. – с. 27-28.

23. Насекомые. Исследования по фауне Советского Союза. Изд-во Моск. ун-та,

1981. – 232 с.

24. Негробова О.П., Черненко Ю.И. Определитель семейств насекомых. – Воронеж: Изд-во ВГУ, 1990. – 184 с.

25. Обьяснительная записка и проектировочные ведомости Плужнянского лесничества Изяславского лесхоза Хмельницкой области./ Мин. лесного хоз. Т.2. Ирпень. – 1991.

26. Падій М.М. Лісова ентомологія: Підруч. – 2 вид. перероб. і доп. – К.: Вид-во УСГА, 1993. – 352 с.

27. Падий Н.Н. Краткий определитель вредителей леса. – 3-е узд., исп. и доп. – М.: Лесная пром-сть, 1979. – 240с.

28. Погоріляк Й.М. Короїди та біологічні основи боротьби з ними. – Ужгород.: «Карпати», 1973. – 87 с.

29. Руководство по энтомологической практике: Учеб. Пособие ∕ Под ред. В.П. Тыщенко. – Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1983. – 230 с.

30. Справочник по защите леса от вредителей и болезней / Г.А. Тимченко, И.Д. Авраменко, Н.М. Завада и др. – К.: Урожай, 1988. – 224 с.

31. Стовбурні шкідники лісу (атлас-визначник). П.А. Гайченя, А.Я. Сериков, К.К. Фасулати. – К.: «Урожай», 1970.

32. Фабр П. Насекомые. Пер. с англ. Ю. Фролова. Под ред. и с предисл. Г.А. Мазохина-Поршнякова. – М.: «Мир», 1976, 192 с.


Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17


Новости


Быстрый поиск

Группа вКонтакте: новости

Пока нет

Новости в Twitter и Facebook

                   

Новости

Обратная связь

Поиск
Обратная связь
Реклама и размещение статей на сайте
© 2010.