Дипломная работа: Оптимізація інтегрованого захисту посівної цибулі від шкідників на основі виділення головних екологічних та економічних чинників та застосування нових агентів біологічного методу

1. На сьогодні, враховуючи загальний економічний стан держави, доцільно запропонувати наступні перспективні напрямки досліджень і шляхи покращення ситуації:

Розробити національну комплексну програму “Біопестициди України”, в якій:

–  обґрунтувати доцільність наукового пошуку в цій галузі;

–  показати виконані розробки за попередні роки, спадкоємність досліджень, можливі нові технологічні рішення на етапах підбору вірулентних штамів, технологій отримання препаратів, а також їх використання в системах захисту рослин;

–  розрахувати щорічну потребу для споживачів України, показати переваги, недоліки, шляхи вирішення, економічні обрахунки, шляхи фінансування.

Конкурсний відбір та генетична селекція найбільш перспективних штамів грибних та інших патогенів комах з наступним використанням їх як діючої речовини біопрепаратів;

2. Сформувати основну стратегію захисту овочевих культур відкритого та закритого грунту з визначенням домінуючих та сприйнятливих до дії мікробіологічних агентів видів фітофагів; забезпечити виробничників штамами вертициліуму, ашерсонії, триходерми, боверії, обґрунтувати технології використання грибних препаратів як самостійно, так і сумісно з іншими, у тому числі з ентомо– та акарифагами для боротьби з такими шкідниками, як оранжерейна білокрила, трипси, павутинні кліщі;

3. Розробка технологій вирощування овочевих культур, зокрема цибулі посівної з використанням мікробіопрепаратів (бактеріальних, грибних, вірусних) дозволяє підвищити її урожайність на 30-35%.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.  Алекси–Месхишвили А.Г. К изучению биологии бумаго-разрушающих грибов // Сообщения АН Груз. ССР. – 1964. – Т.36. – №2. – С. 455–456.

2.  Андреева И.В., Штерншис М.В. Микробиологические препараты против паутинного клеща в теплицах // Защита растений. – 1995. – №11. – С. 41–42.

3.  Аретинська Т.Б. Ентомопатогенні властивості деяких штамів бактерій групи subtilis – meseutericus // Мікробіол. журнал. – 1976. – Т.38. –Вип..5. – С.591–593.

4.  Африкян Э.К. Энтомопатогенные бактерии и их значение. – Ереван: Изд–во АН Арм.ССР, 1973. – 420 с.

5.  Ахмедов Р.М. Результаты применения боверина против колорадского жука (Leptinotarsa decemlineata Say.) в условиях Кусарского района Азербайджанской ССР / В кн.: Использование микроорганизмов для борьбы с вредными насекомыми в сельском и лесном хозяйстве. – Иркутск, 1981. – С. 105–112.

6.  Бабчук И.В., Шилина О.В., Гораль В.М., Жигаев Г.Н. и др. Рекомендации по борьбе с оранжерейной белокрылкой в защищенном грунте. – К.: Урожай, 1986. – 32 с.

7.  Барабанов В.А., Штайн С.Е. Место биометода в плодовом саду // Защита и карантин растений. – 1997. – №6. – С. 9–10.

8.  Билай В.И. Летучие антибиотики грибов рода Trichoderma Pers. // Микробиология. – 1956. – Т.21. – Вып.4. – С. 458–465.

9.  Билай В.И., Заневич В. Е. К вопросу о природе антагонизма грибов рода триходерма / В кн.: Антибиотики. – К.: Изд. АН УССР, 1961. – 183 с.

10.  Билай В.И., Пидопличко Н.М. Токсинообразующие микроскопические грибы и вызываемые ими заболевания человека и животных. – К.: Наукова думка, 1970. – 291 с.

11.  Бойко О.И., Колесова Э.А., Киприанова Е.Л. и др. Флюоресцирующие бактерии рода Pseudomonas, выделенные из различных эколого–географических зон СССР и их антагонистические свойства // Материалы VI съезда Украинского микробиол. об–ва. – К.: Наукова думка, 1984. – С. 124–125.

12.  Бондаренко Н.В. Биологическая защита растений. – Л.: Колос, 1978. – 256 с.

13.  Борисов Б.А., Ущеков А.Т. Энтомофильные грибы–гифомицеты против пасленового минера // Защита и карантин растений. – 1997. – №5. – С. 10–11.

14.  Боярин В.В. Биозащита огурцов в теплицах не только возможна, но и необходима // Защита растений. – 1994. – №6. – С.36–37.

15.  Буймистру Л.Д. Влияние некоторых факторов внешней среды на гриб Trichoderma lignorum в культуре / В кн.: Грибные и вирусные болезни сельскохозяйственных культур Молдавии. – Кишинев: Штиинца, 1977. – С. 53–59.

16.  Васильев В.П., Лесовой М.П. История защиты растений от вредителей и болезней в Украине. – К.: Аграрна наука, – 132 с.

17.  Вейзер Я. Микробиологические методы борьбы с вредными насекомыми. – М.: Колос, 1972. – 640 с.

18.  Винокурова Т.П. Триходермин против болезней в защищенном грунте // Защита растений. – 1991. – №1. – С. 16.

19.  Воловник С.В. У истоков биометода // Защита растений. – 1979. – №11. – С. 40.

20.  Гаврилов А.А., Бойко А.П. Биопрепараты для защиты озимой пшеницы от болезней // Защита и карантин растений. – 2001. – №1. – С. 29.

21.  Гарагуля А.Д. Антибиотическое действие бактерий на фитопатогенные грибы. – Автореф. дис. … канд. биол. наук. – К., 1975. – 28с.

22.  Гораль В.М. К вопросу оценки вирулентности конидий Beauveria bassiana (Bals) Vuill // Микол. и фитопатол. – 1973. – Т.7. – Вып.4. – С. 353–356.

23.  Гораль В.М., Гораль С.В., Лаппа Н.В. Регламент производства нового микробиологического препарата Вертицилн – Р. – К., 2000. – 40 с.

24.  Гораль В.М., Лаппа Н.В. Вплив боверіну в різних концентраціях на личинок колорадського жука // Захист рослин. Зб. наук. праць. – 1973. – Вип.18. – С. 33–41.

25.  Гораль В.М., Лаппа Н.В., Пєтровський Б.Є. Вплив боверіну на тривалість життя і плодючість імаго колорадського жука // Захист рослин. Зб. наук. праць. – 1976. – Вип.23. – С. 53–56.

26.  Гораль В.М., Лаппа Н.В., Смірнов В.В., Кіпріанова Е.А., Бойко О.І., Гарагуля О.Д., Салій А.І. Ефективність припосівної обробки насіння бактеріальними препаратами в боротьбі з кореневими гнилями зернових культур // Захист рослин. Зб. наук. праць. – 1994. – Вип.41. – С. 107–112.

27.  Гораль С.В. Обґрунтування прийомів оптимізації малотоннажної технології виробництва грибних і бактеріальних засобів захисту рослин. – Дис. канд. с.–г. наук. – К., 1998. – 141 с.

28.  Гораль С.В. Особливості культивування ентомопатогенного гриба Verticillium lecanii (Zimm.) Viegas. за глибинною технологією // Захист рослин. Зб. наук. праць. – 1999. – Вип.45. – С. 83–87.

29.  Горленко М.В. Мучнисторосяные грибы Московской области. – М.: Изд–во МГУ, 1983. – 72 с.

30.  Горовиц–Власова Л.М. Определитель бактерий. – М.–Л.: Снабтехиздат, 1933. – 172 с.

31.  Гринько Н.Н. Биологическая защита стеблей огурца от гнилей // Защита растений. – 1992. – №5. – С. 19–20.

32.  Гузь А.Л. Биометод на полях Адыгеи // Защита и карантин растений. – 1997. – №1. – С. 15–16.

33.  Давыдова Е.П., Рудаков О.Л., Гановская Л.А. Получение спор микофильных грибов Ampelomyces Ces. ex Schlecht. при глубинном выращивании // Микол. и фитопатол. – 1985. – Т.19. – Вып.1. – С. 9–11.

34.  Дементьев Г.С., Струлович М.И. Виноторговля. В кн. Энциклопедия виноградарства. – Т.1. – Кишинев: Глав. ред. Молдавской Сов. Энциклопед., 1986. – С. 251.

35.  Джалилов Ф.С., Корсак И.В., Перебитюк А.Н. Ризоплан против бактериозов капусты // Защита растений. – 1994. – №9. – С. 20.

36.  Димович В.О. Дія летких антибіотиків різних культур Trichoderma на фітопатогенні бактерії і гриби // Мікробіол. журнал. – 1960. – Т.22. – С.32–38.

37.  Доброхотов С.А. Агат–25К в теплицах // Защита и карантин растений. – 1998. – №9. – С. 23.

38.  Дуденко В.П., Лаппа Н.В., Гораль С.В., Гораль В.М. Екологічна оптимізація захисту соняшника // Тези доп. конф. “Оптимізація структури агроландшафтів і раціонального використання ґрунтових ресурсів (Київ, 4–7 липня 2000р)”. – К., 2000. – С. 53.

39.  Евлахова А.А. Энтомопатогенные грибы. – Л.: Наука, 1974. – 260 с.

40.  Евлахова А.А., Швецова О.И., Щепетильникова В.А. Биологические методы борьбы с вредными насекомыми. – Л.–М.: Гос. изд. с.–х. лит., 1961. – 96 с.

41.  Ермакова Л.Н., Смирнова Т.А., Алиханян С.И. Кристаллические включения мутанта Bacillus subtilis с измененным спектром протеиназ // Докл. АН СССР. – 1977. – Вып. 236. – №4. – С. 1001–1003.

42.  Есельсон В.А. Биометод в Калининградской области // Защита и карантин растений. – 1999. – №11. – С. 11.

43.  Есипов С.Е., Аданин В.М., Баскунов Б.П. Новый антибиотически активный флюроглюцид из Pseudomonas aurantica // Антибиотики. – 1975. – 20. – №2. – С. 1077–1081.

44.  Кальвиш Т.К. Влияние температуры и относительной влажности воздуха на мускардиновые грибы // Изв. СО АН СССР (сер. биол. наук). – 1974. – Т.5. – №1. – С. 66–77.

45.  Кандыбин Н.В. Бактериальные средства борьбы с грызунами и вредными насекомыми: Теория и практика. – М.: Агропромиздат, 1989. – 172с.

46.  Кандыбин Н.В. Проблемы микробиометода // Защита растений. – 1995. – №6. – С. 10–11.

47.  Кандыбин Н.В., Корешкова Г.Н. Технологический регламент производства влажного зернового бактороденцида. – М.: Госагропром РСФСР, 1987. – 30 с.

48.  Кандыбин Н.В., Серебрякова Л.К., Корешкова Г.Н. Микробиологический метод борьбы с вредными грызунами и перспектива его развития // Тр. ВНИИСХ микробиол. – Т.49. – 1980. – С.137–149.

49.  Канивец И.И., Омельчук А.В., Харитон Е.Г. Почвенный гриб триходерма лигнорум (Trichoderma lignorum). – К.: ВНИИ сах. пром., 1940. – 56 с.

50.  Касперович Е.В., Соловей Е.Ф. Испытания заводского вертицилина // Защита растений. – 1992. – №9. – С. 22.

51.  Кобахидзе Д.М. О роли Cicinnobolus Ceratii De Bary в подавлении Podosphaera leucotricha // Бот. жур. – 1965. – Т.50. – №9. – С. 1307–1309.

52.  Коваленко Н.М., Коваленко Т.Д. Триходермин: опыт исследования и применения // Защита растений. – 1992. – №9. – С. 20–22.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28