Особливості діагностики і корекції затримки психічного розвитку в молодшому шкільному віц

Психолого-педагогічні дослідження дітей із ЗПР дозволяють виявити своєрідність пізнавальної, мовної і емоційно-вольової сфери, визначити в якому ступені це робить вплив на формування інтелектуальної і емоційної готовності дитини до шкільного навчання.

Аналіз даних Н.Ю. Борякової, Е.С. Слеповіч, Л.В. Яссман дозволяє зробити вивід про те, що діти із ЗПР на початок шкільного навчання не досягають оптимального рівня інтелектуально-емоційного розвитку. У всіх старших дошкільників із ЗПР не сформована готовність дошкільного навчання. Це виявляється в незрілості функціонального стану центральної нервової системи: слабкість процесів збудження і гальмування, утруднення в освіті складних умовних зв'язків; у зв'язку з чим діти із ЗПР насилу оволодівають листом, читанням, математичними уявленнями. Формування більшості психічних функцій сповільнено, змінено. ЗПР виявляється в невідповідності інтелектуальних можливостей дитини до його віку.

Діти із ЗПР не готові на початок шкільного навчання за об'ємом знань і навиків. Діти із ЗПР зазнають труднощі в навчанні, які посилюються ослабленим станом нервової системи, -- у них спостерігається нервове виснаження, слідством чого є швидка стомлюваність, низька працездатність. У.В. Ульенкова виявила принципові відмінності у виконанні завдань за зразком і по вербальній інструкції між дошкільниками, що нормально розвиваються, і дітьми із ЗПР. У дітей із ЗПР була виявлена низька здібність до навчання (в порівнянні з нормою), відсутність пізнавального інтересу до занять, саморегуляції і контролю, критичного відношення до результатів діяльності. У дітей із ЗПР відсутні такі важливі показники готовності до навчання -- сформованість щодо стійкого відношення до пізнавальної діяльності; достатність самоконтролю на всіх етапах виконання завдання; мовна саморегуляція.

У.В. Ульенкова розробила спеціальні діагностичні критерії готовності до навчання дітей із ЗПР і визначила структурні компоненти учбової діяльності: мотиваційні для орієнтування, операційні, регуляторні. На підставі цих параметрів автором була запропонована рівнева оцінка сформованості загальної здібності до учення дітей із ЗПР.

1-й рівень. Дитина бере активну участь в діяльності, його характеризує стійке позитивне емоційне відношення до пізнавальної діяльності, здібний до вербалізації завдання незалежно від форми його пред'явлення (наочною, образною, логічною), вербально програмує діяльність, здійснює самоконтроль за ходом операційної сторони.

2-й рівень. Завдання виконуються за допомогою дорослого, не сформовані способи самоконтролю, дитина не програмує діяльність. Виходячи з особливостей цього рівня, можна виділити напрями педагогічної роботи з дітьми по формуванню загальної здібності до засвоєння знань: формування стійкого позитивного відношення до пізнавальної діяльності, способів самоконтролю в процесі діяльності.

3-й рівень. Значне відставання від оптимальних вікових показників по всіх структурних компонентах. Для виконання завдань дітям недостатньо організуючій допомозі. Поведінка дітей реактивна, вони не усвідомлюють завдання, не прагнуть до отримання об'єктивно заданого результату, у вербальній формі майбутню діяльність не програмують. Намагаються контролювати і оцінювати свої практичні дії, але в цілому саморегуляція на всіх етапах діяльності відсутня. 4 рівень. Психологічно виражає ще значніше відставання дітей від оптимальних вікових показників. Зміст завдань недоступний.

5-й рівень. Дитина уловлює з інструкції дорослого лише форму активності -- малювати, розповідати.

Дітям із ЗПР відповідають другий і третій рівні.

Р.Д. Трігер важливим показником готовності дітей із ЗПР до навчання грамоті рахує орієнтування в мовній діяльності, оволодіння навиками звукового аналізу.

Важливе значення для навчання дітей із ЗПР має їх готовність до засвоєння рахунку. Для цього, перш за все, важливо навчити дітей виконувати різні класифікації і угрупування предметів по істотних ознаках, активізувати розумові операції, розвиток просторових уявлень. Показником готовності дітей із ЗПР до навчання листу є розвиток зорово-моторної координації, дрібної моторики, активної функції уваги і зорової пам'яті.

Спеціальні діагностичні методики допомагають виявленню конкретних якісних характеристик зниженої навченої у дітей із ЗПР.

Таким чином, психолого-педагогічна готовність дітей із ЗПР до шкільного навчання характеризується середнім рівнем планування, діяльність дитини співвідноситься з метою лише частково; низьким рівнем самоконтролю; не сформованістю мотивації; недорозвиненням інтелектуальної діяльності, коли дитина здібна до виконання елементарних логічних операцій, але виконання складних (аналіз і синтез, встановлення причинно-наслідкових зв'язків) утруднене.

1.3 Лабораторія інтенсивної педагогічної корекції

Лабораторія інтенсивної педагогічної корекції займається питаннями затримки психічного розвитку у дітей. Впродовж 1997 - 2000 рік науковці лабораторії досліджували проблему: “Психолого-педагогічні основи формування учбово-пізнавальної діяльності дітей із затримкою психічного розвитку ”. У процесі теоретичних та експериментальних досліджень співробітниками лабораторії було обґрунтовано та визначено психолого-педагогічний аспект затримки психічного розвитку, як розлади навчально-пізнавальної діяльності, що мають різну структуру, залежно від порушень інтелектуальних, мотиваційних і регуляційних компонентів; виділено та описано психолого-педагогічні типи порушень навчально-пізнавальної діяльності дітей із ЗПР молодшого шкільного віку, залежно від первинних факторів їх виникнення, якісних особливостей научуваності та регуляції навчальної діяльності; обґрунтовано систему колекційної допомоги дітям із різними типами порушень навчально-пізнавальної діяльності.

Науковцями лабораторії розроблено систему психолого-педагогічного вивчення дітей із затримкою психічного розвитку, яка використовується педагогами, практичними психологами в системі освіти, працівниками психолого-медико-педагогічних консультацій під час побудови індивідуально спрямованих програм діагностико-корекційної роботи з дитиною; методика діагностики рівнів розвитку мислительних операцій у молодших школярів у процесі розв'язання ними інтелектуальних завдань, що становлять зміст вивчення основ наук у початковій школі; система формування мислительних операцій у дітей із затримкою психічного розвитку на матеріалі засвоєння початкових наукових понять із природничих галузей.

Значним внеском у дослідження проблеми затримки психічного розвитку стала психолого-педагогічна класифікація дітей із затримкою психічного розвитку відповідно до структури порушень їхньої пізнавальної та емоційно-вольової сфер, а також система засобів формування мислительної діяльності дітей цієї категорії у процесі засвоєння початкових наукових понять.

У змісті наукової роботи лабораторії не втрачає актуальності питання удосконалення змісту навчання дітей із затримкою психічного розвитку у школі інтенсивної педагогічної корекції. Ведуться дослідження та розробка найоптимальніших змістових ліній навчального матеріалу із різних галузей знань (математики, рідної мови, природознавства), які забезпечують формування уявлень, знань, умінь з відповідної галузі та мають корекційно-розвивальну спрямованість. Ці дослідження виступають основою для побудови нових навчальних програм, підручників нового покоління для початкової школи інтенсивної педагогічної корекції.

З 2001 р. співробітники лабораторії працюють над темою: “Науково-педагогічні засади удосконалення змісту освіти дітей із затримкою психічного розвитку”. Відповідно до окреслених завдань розроблено систему контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи інтенсивної педагогічної корекції (для дітей із ЗПР)., в основу якої покладено результати дослідження: стосовно груп і характеристик компетенцій учнів із ЗПР, як інтегрованого показника знань та якостей, що мають набуватися в умовах спеціально організованого навчання; дані про об'єкти контролю, особливості функцій перевірки та оцінювання навчальних досягнень учнів із ЗПР. В якості основних дидактичних принципів контролю та оцінювання навчальних досягнень покладена обґрунтована необхідність застосування диференціації та індивідуалізації, які зорієнтовані на типологію порушень структури навчально-пізнавальної діяльності цієї категорії учнів.

У лабораторії розроблено Державний освітній стандарт загальноосвітньої спеціальної початкової школи інтенсивної педагогічної корекції, спрямований на розв'язання основних завдань початкового навчання дітей із затримкою психічного розвитку, особливості якого визначені шляхом теоретичного та експериментального досліджень і полягають у наступному. Освітній стандарт відповідає цензовому рівню освіти загальноосвітньої початкової школи; зміст інваріантної частини Базового плану освітнього стандарту складають освітні галузі, які забезпечують соціально необхідний для кожного школяра рівень знань, умінь і навичок. Кожна освітня галузь містить корекційно-розвивальний компонент, спрямований на формування процесів пізнавальної діяльності, емоційно-вольової сфери, мовлення, власне діяльності школярів із затримкою психічного розвитку. Змістові лінії освітніх галузей охоплюють дещо звужений, порівняно зі змістовими лініями освітнього стандарту масової школи, обсяг теоретичних відомостей і характеризуються зростанням частки навчального матеріалу, що має практичну спрямованість. Кількісні та якісні показники уявлень, знань, умінь зорієнтовані на можливості розумового розвитку дітей із затримкою психічного розвитку в умовах корекційного навчання та передбачають застосування різної міри допомоги. Варіативна частина Базового навчального плану містить заняття, спрямовані на розвиток мовлення, психомоторики та індивідуальні заняття з різних навчальних предметів.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5