Розвиток батьківської сфери, як особистісної стратегії у період юності і дорослост
b>2.3 Психологічна підготовка старшокласників до виконання ролей матері та батькаВся психологічна робота з підготовки старшокласників до виконання соціальних ролей матері та батька повинна ґрунтуватися на гендерному підході розвитку особистості, сутність якого полягає в тому, що соціально-психологічні механізми становлення особистості чоловіка та жінки розглядаються як різні біологічні, проте рівні соціальні істоти. Одним з найважливіших елементів змісту підготовки старшокласників до сімейного життя є навчальна робота, а конкретними формами - уроки літератури, історії, права, біології, валеології та ін. Актуальні питання формування знань юнацтва про соціальні ролі матері та батька розглядаються у позакласній виховній роботі з старшокласниками. Важливим є розкриття таких морально-етичних понять, як обов'язок, відповідальність, вірність, чесність, гордість і гідність - з одного боку - і невірність, егоїзм, розбещеність, недооцінка соціальної ролі жінок у сучасному суспільстві, зневажливе ставлення до жінки-матері та чоловіка-батька - з другого. Основна роль в експериментальній роботі з підготовки старшокласників до майбутнього батьківства та сімейного життя і виконання соціальних матері та батька повинна відводитися спецкурсу «Майбутня мати та майбутній батько». У процесі вивчення спецкурсу вирішуються такі завдання: формування в старшокласників упевненості в соціальній і особистісній значущості всебічної підготовки себе до створення благополучної сім'ї, виховання моральних якостей, необхідних сучасному чоловіку та батьку, жінці та матері; розширення уявлень і понять про особливості життя сучасної молодої сім'ї, актуальні проблеми виховання дітей; набуття необхідних знань про фізіологію і психологію представників власної та протилежної статі; вироблення вмінь і навичок спілкування, керування власними емоціями; формування вмінь та навичок, необхідних для виконання сімейних функцій. Основними методичними засобами, які можуть використовуватися в експериментальному спецкурсі, мають бути проблемні ситуації і рольові ігри як найбільш адекватні особливостям юнацького віку.Особлива увага у дослідно-експериментальній роботі має приділятися батьківській сім'ї, оскільки вирішальна роль виховання молодого чоловіка та батька, молодої жінки та матері, належить батьківському дому, де вони отримують не лише знання, а й набувають навичок міжособистісного спілкування, уявлень про норми поведінки матері, жінки, чоловіка та батька, де у них формується модель сімейних стосунків. Урахування в процесі підготовки старшокласників до виконання соціальних ролей матері та батька впливу найближчого соціального оточення, виявлення причин неформального спілкування, їх ідеології, ставлення до сім'ї, шлюбу, статевої поведінки, способу проведення дозвілля є необхідною складовою експериментальної роботи. Відкритість, зняття «табу» з проблем майбутнього сімейного життя на заняттях з фахівцями різних спеціальностей (лікарів, сексологів, працівників соціальних служб, психологів) повинно сприяти підвищенню рівня статевої вихованості та відповідальності за статево-рольову поведінку чоловіка у подружніх стосунках.Результатом теоретико-аналітичної роботи щодо підготовки юнацтва до майбутнього батьківства та сімейного життя має стати створення сприятливого мікросередовища. Сприятливе мікросередовище - це сукупність таких соціальних інститутів як навчальний заклад, батьківська сім'я, соціальні служби, взаємодія між якими забезпечує оптимальні умови для соціально-педагогічної роботи щодо підготовки старшокласників до виконання соціальних ролей матері та батька. Модель сприятливого мікросередовища подана на рис.2.
|
Проблема сімейно - шлюбних відносин завжди привертала увагу вчених. Й. Дементьєва [25], С.В. Ковальов [41], Л.Б. Шнайдер [57] основною особливістю сучасної сім'ї визначають перехід від жорстко заданих рольових взаємовідносин до гнучких, більш динамічних. Така зміна робить особливо важливим спілкування подружжя, яке є результатом спільної творчості.
Дослідженню проблем становлення та розвитку сім'ї присвятили свої роботи І. Бестужев-Лада [13], Д. Варга [16], І. Гребенніков [18], Г. Гурко [19], Н.І. Гусак [20], [21], [22], С.С.Жигалін [31], [32], [33] Г.Г. Филипова [55], [56] та ін. Проблеми підготовки молоді до сімейного життя висвітлені у дослідженнях В. Г. Захарченко [53], С.Ю. Мещерякової [48], І.М. Мачуської [47], С.С.Жигаліна [32], [33], [34]та ін.
Дослідники І. Кон [43], А.С.Батуєв [11], В.Н. Колбановський [44] акцентували увагу на питаннях статевої відмінності та диференціації соціальних ролей. Формуванню усвідомленого батьківства присвячені роботи О. Безпалько [12], Т. Веретенко [17], Н.І. Гусака [21], [22], Р. Овчарової [49]. У сучасній психології уявлення учнів середніх і старших класів про сім'ю вивчали Т.А. Демідова [26], Л.В. Долинська [30], І.М. Мачуська [47] та інші.
Необхідність подальшого розвитку в Україні інституту сім'ї висуває якісно нові вимоги до підготовки підростаючого покоління до батьківства та до сімейного життя і до проведення досліджень, що давали нові науково обґрунтовані дані, що стосуються підвищення рівня підготовленості юнаків і дівчат до майбутнього сімейного життя та народження дітей. Поліпшення знань молодого покоління про соціально-психологічні процеси, що відбуваються при становленні і розвитку сім'ї, є однією з форм зміцнення майбутньої родини. Підготовка молодого покоління до створення сім'ї, до усвідомленого батьківства ? одне з важливих завдань соціально-економічного розвитку нашої країни, тому що родина відіграє велику роль у зміцненні здоров'я і вихованні підростаючого покоління, забезпеченні економічного і соціального прогресу, у поліпшенні демографічного положення.
Юнацький вік має усі необхідні передумови для підготовки підростаючого покоління до майбутнього батьківства та сімейного життя і характеризується: створенням планів на доросле життя, виникненням потреби у спілкуванні з однолітками протилежної статі, завершенням статевого дозрівання особистості, пробудженням потреби кохати і бути коханим, появою сексуальних інтересів. Підготовка старшокласників до сімейного життя на сучасному етапі розвитку суспільства є недостатньою, не відповідає віковим інтересам юнацтва і характеризується відсутністю відповідної підготовки викладачів, відповідних методичних матеріалів, а також адекватних методів і технік роботи з юнацтвом, не дає достатніх знань для вирішення проблем, які можуть виникнуть у майбутньому сімейному житті.
Важливою складовою процесу підготовки юнаків і дівчат до майбутнього батьківства є формування адекватних уявлень про майбутню сім'ю, як складного, системно організованого і відносно стійкого утворення, спрямованого на оптимальну адаптацію до шлюбу та ефективне функціонування в майбутньому сімейному житті.
Провідним механізмом формування уявлень про майбутнє батьківство у юнаків та дівчат є процес статево-рольової ідентифікації в родині, який проявляється у бажанні відтворювати модель батьківської сім'ї у своїй майбутній сім'ї, при цьому форми батьківських взаємовідносин стають еталонними, хоча далеко не завжди є такими.
Уявлення старшокласників про батьківство та сімейне життя характеризується специфічним змістом, структурою і рівнями розвитку. Структура уявлень про майбутнє батьківство та сім'ю включає: когнітивний (система знань про сімейне життя, батьківство і себе як майбутнього батька, мати, сім'янина), емоційно - оцінний (ставлення до майбутньої сім'ї, народження в ній дитини, батьків і сімейного життя і їх оцінка) і поведінковий (ідентифікаційна поведінка у сім'ї і моделі поведінки в конфліктних ситуаціях в сім'ї) компоненти.
Когнітивний компонент уявлень про батьківство характеризується: неповним усвідомленням старшокласниками функцій батька, матері, та сім'ї загалом; орієнтованістю на рівноправність у господарсько-економічних відносинах; поверхневими уявленнями про якості, що є необхідними для щасливого сімейного життя; розбіжностями уявлень у визначенні якостей ідеальних батька та матері; обмеженими уявленнями про організацію сімейного життя, про права й батьківські обов'язки, матеріально-побутову організацію сімейного життя, способах проведення родиною вільного часу; спрямованістю на створення інтимно-особистісного шлюбу.
Емоційно-оцінний компонент уявлень старшокласників про сім'ю характеризується позитивним ставленням до сімейного життя, до народження дітей, до осіб протилежної статі, критичним сприйняттям сімейного життя своїх батьків і ідентифікацією себе з батьками тієї ж статі.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15