Соціально-психологічний підхід до вивчення подружніх конфліктів

ому, помітивши в поводженні дружини подібний трюк потрібно, насамперед, подумати про те, що чи задоволена її потреба в любові.

Незадоволена жінка може замінити чоловіка як об'єкт ніжної прихильності маленьким сином. Це приводить до занадто раннього розвитку в нього чуттєвості, що викрадає частину його майбутньої мужньості. Роздратування нелюбимої дружини в основі сценарію "усі чоловіка покидьки" який мати неусвідомлено нав'язує дочці.

Як показують результати досліджень у житті багатьох чоловіків центр ваги їхніх інтересів приходиться на службовий справи, а в жінок, особливо у визначеному віці домінують проблеми сімейних відносин. Звідси зрозуміло, що при втраті новизни у відносинах у жінок раніш, ніж у чоловіків може виникнути незадоволеність сімейним спілкуванням і нудьга починає активно роз'їдати інтимні відносини. У подібній ситуації чоловіку варто перебороти лінь і організувати нестандартні ситуації, що допоможе йому і дружині повернуться друг до друга новими гранями свого характеру.

Що ж таке вдалий комплемент? Це не штамп, а прояв доброзичливої уваги, людині потрібно говорити те, що більше за все підтримає його в даній ситуації. Роблячи комплімент пам'ятай, що в кожній людині є гарне. Виділяючи і підкреслюючи це гарне не поскупимося на похвалу -- у цьому і складається мистецтво компліменту, його позитивна роль, він закріплює краще в людині фіксуючи це краще.

Жінки вдалий подарунок розглядають, як глибоке розуміння їхніх бажань здатність чоловіка перейти від декларування почуттів до вчинків. Наприклад, чоловік волає:

"Я тобі так люблю, що готово подарувати тобі всі зірки і місяць у додачу" - "не треба місяць - хочу черевички". Благий порив висихає під впливом прози життя -- і інших неприємностей.

Пам'ятайте, що любов не можна воскресити, а тим більше розбудити докорами і закликами.

Любов тримається на людській гідності, її не зміцнити постійним підкресленням недоліків. Можна воскресити радісним (несамовито захопленим) настроєм.

Якщо чоловіки більш схильні до любові в періоди тривог і небезпек, то жінки в спокійній і привабливій обстановці.

Якщо любов слабшає, то варто шукати нові способи винагороди і заохочень, тому що старі поступово знижують свою цінність -- до них звикають.[37]

Розділ II Психологічна діагностика подружніх конфліктів

2.1 Стандартизовані методики сімейної психодіагностики

Можливістъ надання психологічної допомоги сім'ї залежить насамперед від правильного виявлення її проблеми на основі психодіагностичних даних.

Одним із психологічних методів вивчення сім'ї є науково-дослідні, спрямовані на теоретичне узагальнення даних, що розширюють професійний кругозiр психолог-практика.

Також важливими є діагностичнi методи, за допомогою яких отримують конкретні дані, необхідні для роботи з певною сім'єю.

З компонентом практичної ефективності сімейного психологічного консультування є коректне застосування стандартизованих психодіагностичних методик. Сформулюємо необхідні умови, що забезпечують таке використання методик:

1) глибоке оволодіння змістом основних діагностичних концептів, істотних для обстеження родини, уміння психологічного тлумачення цих концептів;

2) оволодіння прийомами оперативного планування психодіагностичного обстеження конкретної родини, при якому пропорція стандартизованих і клініко-діагностичних методів психодіагностики, а також самої корекційно-терапевтичної роботи з утручання знаходилася б в адекватній відповідності з а) змістом запиту і чекань клієнта, б) психологічним змістом і динамікою самого проблемного комплексу, що характеризує поточні (динамічні) стани родини, в) об'єктивними соціально-економічними умовами роботи психолога (умовами платного чи безкоштовного проведення обстеження),

3) оволодіння репертуаром конкретних спеціалізованих методик стандартизованої сімейний психодіагностики, адекватних визначеним умовам і задачам психолога;

4) оволодіння психометрикой і застосування стандартизованих психодіагностичних методик вимірювального типу (тестів).

Відомі на сьогоднішній день психодіагностичні стандартні методики по предмету діагностики підрозділяються на наступні типи:

1) психофізіологічні властивості індивідуальності членів родини. Відомі моделі діагностики і прогнозування сімейної стабільності на основі виміру ступеня сумісності типів ВНД, характеристик темпераменту, таких, як урівноваженість, активованість (інтроверсія), інертність (ригідність). Найчастіше ці моделі застосовуються для діагностики подружньої сумісності (Д. Л. Буртянский, В. В. Кришталь, 1982; Н. Н. Обозів, А. Н. Обозова, 1982; Використовуються експрес-діагностичні методики не апаратурного характеру - тест-опросники Стреляу, Айзенка, I6РF.

2) характерологические властивості індивідуальності членів родини. Тест-опросник I6РF; ММРІ.

3) характеристики когнітивної сфери членів родини.

У загальному випадку -- когнітивний стиль, засоби психологічного захисту, такі інтегральні характеристики структури свідомості, як когнітивна складність. В окремому випадку сімейна компетентність, орієнтування в сімейних укладах;

4) характеристики цінностно-мотиваціонної сфери індивідів. Методика ціннісних орієнтації Рокича -- Ядова; стандартизована техніка діагностики тематичної апперцепції - ТЮФ і інші методики. Приватні методики виявлення "сімейних цінностей".(А. Н. Волкова, Т. М. Трапєзнікова)

5) характеристики міжособистісних відносин:

а) емоційних відносин (В.В. Столін, М. І.Голосова)

б) свідомих рефлексивних-оцінних відносин: методика суб'єктивної ідентифікації(А. Г. Шмєлєв), особистісний семантичний диференціал, тест Лірі.

6) характеристики внутрісімейного спілкування і взаємодії, для їхнього визначення застосовуються методи лабораторної імітації самого спілкування у виді практичної взаємодії: апаратурні методики типу "гомеостат"(В. А. Тєрєхін, А.Н.Доценко); ДГЕІ --методика "діючої групової емоційної інтеграції"(А.І.Папкін, А.В. Петровський) а також у виді символічної взаємодії -- гри(А.А. Кронін).

По операціонально-методичному виконанню можна кваліфікувати методики наступних типів:

1) апаратурні, що забезпечують об'єктивну реєстрацію індивідуальних, діагностичних чи групових параметрів за допомогою приладів (типу ДГЭИ);

2) заданно-игрові -- роздільне, спільне чи почергове рішення задач на символічному рівні; спеціально розроблені ігри, наприклад: "Інтрига" А. А, Кроніка, Е. А. Хорошилової , телегра "Турнір" уперше застосована в сімейній консультації В. А. Смєховим, рефлексивні психотехнічні ігри.

З) тест-опитувальник: I6РЕ. ММРІ, ПДО, опитувальник "сімейної стабільності",ПДТ (В.М.Мєльніков, Л.Т.Ямпольський)

Дуже часто саме в сімейній діагностиці спостерігається комбіноване використання техніки тест-опитувальник і такого типового прийому шкалювання, як "рефлексивна імітація" -- дається завдання заповнити за партнера 16 РЕ. ММРІ чи опитувальник типу "задоволеність шлюбом" чи РОП (А. Н. Волкова, Т. М. Трапєзнікова). [51]

Традиційні тести й опросники частіше використовуються для діагностики звичайних індивідуальних характеристик, техніки шкалювання - для діагностики міжособистісних відносин і структури свідомості і самосвідомості, апаратурні й ігрові методики -- для діагностики реального спілкування і взаємодії (спільної діяльності).

Психолог повинен чітко розуміти плюси і мінуси стандартизації: плюси полягають у тому, що процедура виявляється більш економічної, потенційно автоматизованої (її можна доручити лаборант запрограмувати на ЕОМ), при інтерпретації психолог спирається на досвід розроблювачів і користувачів методики (використовує статистично репрезентативні тестові норми, кількісні коефіцієнти і т.п.). Мінуси стандартизації в тім, що тверда запрограмованість стандартизованої методики на діагностику визначеної властивості підвищує ризик діагностичної помилки в тому випадку, якщо психолог неправильно побудував програму діагностики -- неправильно визначив коло властивостей, що підлягають діагностиці. Гнучкість неформалізованих, інтуїтивних-клінічних методик дозволяє психологу оперативно перебудовуватися в ході самого обстеження, тоді як при використанні стандартних методик психолог змушений завжди "доводити почате до кінця".

Серед існуючих теоретичних концепцій З. Кісарчук вирізняє два полярних підходи до вивчення сім'ї: індивідуалъний і системний. При індивідуалъному підході Сіма розглядається як стрес-фактор, з яким має впоратися член сім'ї, який звернувся за консультацією до психолога. Завдання психолога полягає у виявленні індивідуальних особливостей членів сім'ї, що утруднюютъ сімейну адаптацію. Системний підхід переміщує центр діагностики з індивіда на групові процеси сім'ї як системи, а проблеми членів сім'ї в цьому разі вважаються такими, що відбиваютъ дисфункції сімейної системи.

У межах індивідуального підходу використовують діагностичні засоби, спрямовані на дослідження таких сфер сімейного життя, як подружні стосунки, стосунки батъків і дітей, стилі виховання і їх вплив на становлення особистості дитини.

Діагностика подружніх стосунків спрямована насамперед, на виявлення факторів, що знижують задоволеність шлюбом і, отже, порушують його стабільність.

У цьому разі доцільно застосовувати шкалу подружньої адаптації (тест-опитувальник "Задоволеність шлюбом", шкали суб'єктивної задоволеності шлюбом Г. Трапезникової та ін).

Особливе значення як об'єкт психодіагности сімейних стосунків має Сіма з дитиною, оскільки найчастіше саме в проблемах дитини відбиваютъся проблеми сім'ї загалом.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13